Музей пригод. Александр Гаврош
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Музей пригод - Александр Гаврош страница 4
Название: Музей пригод
Автор: Александр Гаврош
Издательство: OMIKO
Жанр: Историческая фантастика
Серия: Машина часу
isbn: 978-966-03-8060-8
isbn:
У розпалі емоцій директор міг назвати заступника людиною вчорашнього дня і навіть минулого століття, від чого запалі щоки заступника втягувалися ще більше, а чорні кущуваті брови кумедно смикалися.
Останнім часом світоглядний конфлікт між директором і Страшком поглибився внаслідок чуток про можливе призначення нового заступника. Із числа, ясна річ, молодих. Саме на цьому ґрунті восени настало зближення Миколи Карповича та Нонни Георгіївни, яка давно вела масштабну війну проти Ромашки-диктатора. Почувши, що Страшко потрапив у немилість, уміла інтриганка Тарантас відразу взяла його в оборот. По суті, шістдесятирічний чолов’яга, якому завжди бракувало сили волі, відтепер став її очима і вухами у колективі.
Ось і в цей святковий підвечірок вони усамітнилися в кабінеті Тарантас (всі інші працівниці вже розбіглися по домівках) і Нонна Георгіївна витрясала зі Страшка останні новини.
– То що ці поляки будуть у нас робити? – трусонула вона своїми кучерями неозначеного кольору.
– А вони привезли таку машину, що зробить у стіні дірку. І через той отвір вони через камеру побачать, що там усередині.
– А Ромашка чим їм платитиме за таку апаратуру? Вона ж дорога, мабуть, як холера!
– А він домовився за так. Ти ж знаєш Ромашку: він уміє про все домовлятися.
– І що та їхня машина – вже щось побачила?
– Трохи свердлили. Лишилася остання цегла. Але вирішили перекласти на потім. Коли фестиваль закінчиться.
– Чому?
– Ой, та то треба купу служб викликати: Міністерство з надзвичайних ситуацій, начальство, журналістів!
– А для чого?
– Бо то – сенсація! А раптом там золото, скарби якісь? А, може, навпаки – міни, і все в небо злетить!
– Слухай, Страшко, це ж наш шанс! – Нонна Георгіївна захвилювалася і її могутні груди заходили дев’ятим валом. – Дай мені водички!
Микола Карпович налив із електрочайника трохи мутнуватої рідини. Мадам Тарантас була така схвильована, що навіть не зважила на таку неґречність. Запивши, вона відчинила вікно, висунулася до половини і глянула вгору, де світилася бенкетна зала.
– Гуляють вони! Миколо Карповичу, треба зламати стіну! Негайно! Це Божий знак! – блиснула вона очима і впритул наблизилася на поблідлого заступника директора.
– Як зламати? Яку стіну? – повторював самими губами Страшко.
– Це буде всеукраїнський скандал і його звідси нарешті копнуть… – Нонна Георгіївна навіть показала футбольний жест, хоча була у довгій спідниці.
– Ви збожеволіли! – очманілий Микола Карпович навіть присів.
– Навпаки! У мене – просвітлення! Святий Миколай дає нам останню можливість спекатися цього навіженого! Геть хаос, який він тут посіяв!
– А якщо хтось довідається, що це був СКАЧАТЬ