Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка. Стефан Цвейг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка - Стефан Цвейг страница 13

СКАЧАТЬ знаходить все більше й більше послідовників; зрештою курфюрст закликає його навіть в Баварію. Але те, що з’явилося так яскраво у Відні, підтверджується так само блискуче в Мюнхені. Так, накладений магніт при паралічі й слабкості зору академічного радника Остервальда мав такий гучний успіх, що академічний радник друкує в Аугсбурзі в 1776 році повідомлення про своє зцілення за допомогою Месмера: «Усе, що він зробив тут при різних хворобах, дає підставу припускати, що він підгледів у природи один із її найтаємничіших рушійних моментів». Клінічно точно описує зцілений чоловік те безвихідне становище, у якому знайшов його Месмер, і як магнетичне лікування позбавило його дивовижним чином застарілого страждання, яке досі не піддавалося жодній лікарській допомозі. І щоб заздалегідь відобразити будь-яке можливе заперечення з боку лікарів, розважливий академічний радник пише: «Якщо хтось скаже, що історія з моїми очима уявна, то я цим задовольнюся й від жодного лікаря у світі не буду вимагати більшого, ніж зробити так, щоб я уявляв себе абсолютно здоровим». Під враженням цього незаперечного успіху Месмер вперше (і востаннє) отримує визнання. 28 листопада 1775 року Баварська академія урочисто обирає його своїм співчленом, «бо вона переконана, що праці настільки видатної людини, яка увічнила свою славу особливим і беззаперечним свідченням неочікуваної й плідної вченості своїми відкриттями, буде сприяти його блиску».

      Протягом одного року отримана повна перемога, Месмер може бути задоволений: академія, десятки лікарів й сотні вдячних пацієнтів, які одужали, беззаперечно свідчать про цілющу силу магніту. Але дивно – у ту саму мить, коли кілька свідків без будь-якого стороннього впливу віддають Месмеру належне, сам він себе засуджує. Протягом цього року він знайшов уже сумну помилку в розрахунку, а саме: що не магніт діє в його руках, а діють самі руки; отже, його вражаючий вплив на людей виходить не від мертвого мінералу, яким він маніпулює, а від нього, живої людини, що зовсім не магніт був чудодійним джерелом здоров’я, а сам магнетизер. Після такого визнання проблема отримала несподівано новий напрямок: ще один поштовх – і могла бути пізнана дійсна, персональна причинність. Однак духовна напруженість Месмера недостатньо велика, щоб випередити ціле століття. Крок за кроком просувається він невірними й обхідними шляхами. Але ось, відкинувши вбік свій чарівний мінерал, магніт, чесно й рішуче він вивільняється одночасно з магічної пентаграми[48] середньовічного мотлоху; досягнута та точка, де ідея його стає для нас зрозумілою й плідною.

      Здогади й усвідомлення

      Коли саме Месмер наважується на цей історичний поворот у методах свого лікування, не можна встановити з точністю. Але вже у 1776 році його вдячний пацієнт Остервальд пише з Баварії, що «д-р Месмер здійснює тепер більшу частину своїх сеансів без будь-яких штучних магнітів, простим дотиком до хворих органів СКАЧАТЬ



<p>48</p>

Магічна пентаграма. Пентаграма – правильний п’ятикутник, знак п’ятикутної зірки, якому в середні століття приписували магічні властивості.