Название: Про гріхи і чесноти
Автор: Любомир Гузар
Издательство: OMIKO
Жанр: Словари
isbn: 978-966-03-8384-5
isbn:
Співзвучні слова «самолюбство» чи «себелюбство» не мають з тією любов’ю, про яку каже Ісус Христос, нічого спільного. Ці поняття стосуються тих, хто догоджає собі, потурає в усьому, ставиться до себе надміру поблажливо. А любов, яку заповідав нам Ісус Христос, – то і є почуття власної гідності.
Людина може народитися на королівському дворі, а може – і в простій сільській хаті. Різниці немає, бо і та й інша мають божественне походження й наділені людською гідністю, яку слід шанувати.
Лiнь
Кожна особа має обов’язок дбати про щось чи про когось. Бо хто не відчуває обов’язку, той не вважає за потрібне чимось корисним займатися, не несе ніякої відповідальності, не має на меті досягнення певних результатів.
Одна справа, якщо я трактую це так, що не хочу нав’язувати себе іншим. Але якщо мені просто не хочеться брати на себе будь-які зобов’язання – аби мені було добре, – то це вже серйозна вада.
Ісус Христос каже: люби свого ближнього, як самого себе. Але любити себе – то не значить шукати своєї вигоди. То значить шанувати свою особу, адже мене Господь сотворив розумною істотою, дав мені гідність, певне покликання, таланти. Оскільки я їх одержав, то й кожен інший їх одержав. І любити ближнього – означає шанувати його так, як я хочу, щоб шанували мене. Бо я шаную сам себе, шаную себе як Боже сотворіння, як Божу дитину, як людину, яка думає, відповідально поводиться, зважає на потреби інших, не байдужа до навколишніх, отже, шанує інших. Бо вони, так само, як і я, створені Богом.
Лінь.
Арсеній Трощак, 11 років, м. Львів
Лінь.
Дарина Клюса, 6 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)
Лінь.
Михайло Кушнірчук, 8 років, м. Івано-Франківськ
Пихатiсть
Пихатість, пиха – одна з форм погордливості, коли людина проявляє свою зверхність до інших, показує, що є краща, важливіша, достойніша й досконаліша, і зневажливо ставиться до всіх «недосконалих» і «неважливих».
Гординя
Часом людина має нестримне бажання представити себе іншим кращою, ніж вона є насправді. Мовляв, ось Я це можу зробити, ось Я це осягнув чи осягнула, одне слово – ось Я!
Не треба плутати таке бажання з гідністю, яка є виявом отого божественного, що є в кожному з нас. Гординя має справу з іншими моральними категоріями – потребою визнання, причому визнання незаслуженого, невмотивованого. Так, аби весь час хвалили, возвеличували, ставили в приклад. Якщо людина справді вчинила щось достойне, варте уваги та наслідування, то нічого поганого в цьому немає. Прагнення бути визнаним, пошанованим у цьому разі не можна розглядати як щось зле. Але коли досягнення подаються як щось більше, ніж вони є насправді, – то це вже людська вада, пов’язана, СКАЧАТЬ