Крилата смерть. Говард Филлипс Лавкрафт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Крилата смерть - Говард Филлипс Лавкрафт страница 14

СКАЧАТЬ очевидців, так і на свої власні попередні висновки.

      Й ось літньої ночі під гамір віддаленого гуркоту грому, залишивши автомобіль біля підніжжя, ми взялися дертися на Гору Бур. Нарешті наші ліхтарики вирвали з темряви примарні сірі мури, що сховалися серед могутніх дубів. У розмитому мерехтінні світла, лише інколи розсуваючи чорноту ночі, величезний квадратний будинок вселяв жах іще більший, ніж удень. І все ж моя рішучість переконатися у слушності моїх гіпотез не похитнулася. Я був упевнений, що саме грім викликає демона смерті з його таємного притулку, і хотів знати, з’являється він у плоті чи у вигляді схожого на плазму згустку зла.

      Заздалегідь вивчивши старе обійстя, я вигадав план дій. Місцем для спостереження обрав покій Єна Мартенса, про вбивство якого стільки згадували місцеві перекази, інтуїтивно відчуваючи, що житло цієї давньої жертви найбільше пасує до моєї мети. У цій кімнаті площею близько двадцяти квадратних метрів зберігся різний мотлох, що колись був меблями. Кімната розташовувалася на другому поверсі південної частини будинку, велике вікно виходило на схід, а менше – на південь. На обох не було віконниць, не кажучи вже про шибки. Навпроти великого вікна стояла величезна голландська грубка, кахлі якої живописно відтворювали леґенду про блудного сина, а навпроти маленького стояло просторе, вбудоване в нішу ложе.

      Грім, який раніше заглушало листя дерев, тут гуркотів щосили, і я приступив до подальших, спланованих раніше дій. Насамперед прикріпив до карниза великого вікна три принесені із собою мотузяні драбини, спершу переконавшись, що вони сягають землі. Потім ми втрьох притягли із сусідньої кімнати масивне ліжко і приставили його упритул до вікна. Накидавши хвої, ми влаштувалися на ньому зі зброєю. Двоє дрімали, один чатував. Звідки б не з’явився демон, відступ нам був забезпечений. Якщо він з’явиться ізсередини обійстя, ми скористаємося мотузяними драбинами, якщо іззовні – відступатимемо коридорами. Виходячи з уже відомого нам, вирішили, що навіть у найгіршому випадку демон довго не переслідуватиме нас.

      Я не спав із опівночі до першої години, але потім, незважаючи на зловісну атмосферу будинку, вибите вікно та грозу, що наближалася, відчув непереборну сонливість. Я лежав посередині, Джордж Беннет – біля вікна, а Вільям – ближче до грубки. Беннет спав, схоже, не зумівши впоратись із тією протиприродною сонливістю, яку відчував і я. Чергував Тобі, хоча і він також куняв. Цікаво, що увесь цей час я в напівдрімоті все ж не зводив очей із грубки.

      Наростаючий гуркіт грому, мабуть, вплинув на мій сон, бо навіть за той короткий відтинок часу, що я дрімав, мене долали апокаліптичні картини. Мене розбудив сильний стусан у груди – той, хто спав біля вікна, мимоволі штурхнув мене. Іще не зовсім прокинувшись і не зорієнтувавшись, спить Тобі чи ні, я відчув щось недобре. Ніколи раніше мені не доводилося так чітко відчувати майже фізичну близькість зла. Усе ж я забувся знову, СКАЧАТЬ