Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно. Олег Яськів

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Насправді сам детектив слугує тлом, на якому розгортається історія про жіночу долю. І реальна Агата Крісті постає такою ж жінкою – з плоті і крові, з пристрастей та помилок, як і більшість реальних, але не зіркових жінок…

Agatha, Michael Apted, 1979

      Балада про Бастера Скрагса

      (режисери брати Коени, США, 2018)

      Кожного року наприкінці, з казковою наполегливістю, поміж вікна, крізь двері, а до когось і через комин пробираються наші мрії та бажання, матеріалізовані в теплих від любові різдвяних подарунках. Ми спатимемо найміцнішим з удаваних снів і в такому терміналі очікування на екранах нашої пам’яті пробігатимуть казкові спогади з домальованого дитинства, фрагменти незавершених підліткових фантазій та кінцівки недочитаних серйозних книг.

      Ми ніколи не розминемося з казкою, нехай навіть останню й загубили в нетрях пам’яті. Адже казка, міф, легенда, як також ідея, теорія, переконання – це сходинки до неба, по яких ми підіймаємося упродовж життя, щоби колись, після його закінчення, вже «не почути» від друзів та близьких майже казкову легенду про своє прожите життя. Ми ж розуміємо, що дитячі казки – це як мелодії без аранжування: вже є головна ідея, але божественний декор звуків та думок з’явиться пізніше, вже в дорослому житті. І все ж ідеї майже не зміняться. Не зміняться наші уявлення про перевагу добра над злом, не зникнуть очікування на шляхетних принців та принцес, не розчарується віра у вірність та порядність, не зникне потреба допомагати слабшим, не знеціниться вартість любові…

      Ми мислимо міфологічно, ми майже не виходимо з координат казки, навіть коли називаємо свої роздуми філософськими чи духовними. Власний світогляд формуємо на засадах полярних понять, які найкраще втілені в казках та легендах. Тому й притуляємося щоразу по-дитячому щиро до художніх творів, які повертають нам таку контрастну картину світу, без звичних і небезпечних розмитостей, невизначеностей та різнотлумачень.

      Брати Коени – прапороносці американського кінематографу – є не просто чемпіонами в багатьох жанрах. Вони є першими, і не лише через унікальну свободу творчості, але насамперед через унікальну здатність перекладати дорослий світ мовою міфів та казок, не впадаючи в інфантильність комерційного кіно. За якихось тридцять років спільної творчості вони зуміли створити або ж ревізіонувати декілька жанрів кіно, задавши настільки високі стандарти, що мало кому вдається їх досягнути, не те що перевершити. Якщо говорити про кращі фільми у своїх жанрах, то за Коенами залишається «золото» в кримінальних детективах («Просто кров»), гангстерських бойовиках («Перехрестя Міллера»), інтелектуальних стилізаціях («Бартон Фінк»), психопатологічних трилерах («Старим тут не місце»), постмодерністських комедіях («Де ти, брате мій»), поліційних драмах («Фарго») та «найамериканськішому» із жанрів – вестерні («Справжня мужність»).

      Їхня нова робота, створена на платформі Netflix, знову СКАЧАТЬ