Щоденники 1910–1923 рр.. Франц Кафка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Ті двоє, що йшли на краях, крутили тростинками чи збивали ними листя на кущах, Роберт закликав усіх заспівати, але співав потім сам за всіх чотирьох, а другий посередині почувався при цьому особливо затишно й безпечно.

      Одного такого вечора Франц, міцніше притиснувши до себе двох сусідів, сказав про те, як чудово бути разом, він, мовляв, просто не розуміє, чому вони збираються тільки один раз на тиждень, адже не важко було б улаштувати так, щоб бачитися принаймні двічі на тиждень, якщо не частіше. Усі погодилися, навіть четвертий, який скраю ледве зрозумів, про що Франц говорив тихим голосом. Мовляв, таке задоволення, безперечно, варте тих незначних зусиль, які час від часу будуть потрібні. Францові здалося, нібито його глухий голос став покарою за те, що він непрохано заговорив за всіх. Але він не відступав. А якщо колись, провадив він, хтось і справді не зможе прийти, то це буде на шкоду тільки йому, і він зможе потішитися наступного разу, але чому інші троє мають відмовлятися один від одного, хіба трьох недостатньо один для одного, а як доведеться – то й двох? «Звичайно, звичайно», – відповіли всі. Самуель, що йшов скраю, відділився й рушив трохи попереду, бо так було краще всіх видно. Але потім це йому не сподобалось, і він знов приєднався до решти.

      Роберт запропонував:

      – Збиратимемося щотижня й вивчатимемо італійську мову. Ми ж бо вирішили вивчати італійську, адже торік іще в отому куточку Італії, де ми були, нам стало зрозуміло, що нашої італійської досить тільки для того, щоб спитати дорогу, – пригадуєте, коли ми заблукали серед виноградників у Шампані. Отой стрічний чоловік мусив добряче напружитися, щоб зрозуміти нас. Виходить, нам треба вчитися, якщо цього року знов хочемо поїхати до Італії. Тут уже нічого не вдієш. А хіба не найкраще вчитися разом?

      – Ні, – заперечив Макс, – гуртом ми нічого не вивчимо. Я знаю це так само напевно, як і те, що ти, Самуелю, за спільне навчання.

      – Ще б пак! – сказав Самуель. – Гуртом ми вчитимемося дуже добре, немає сумніву. Я завше шкодую, що ми не вчилися разом ще в школі. А ви знаєте, що ми знайомі, власне, всього-на-всього два роки? –   Він нахилився вперед, щоб бачити всіх трьох.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgICAgMCAgIDAwMDBAYEBAQEBAgGBgUGCQgKCgkICQkKDA8MCgsOCwkJDRENDg8QEBEQCgwSExIQEw8QEBD/2wBDAQMDAwQDBAgEBAgQCwkLEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBD/wgARCAjfBdwDAREAAhEBAxEB/8QAHAAAAgIDAQEAAAAAAAAAAAAAAgMBBAAFBgcI/8QAGwEBAQEBAQEBAQAAAAAAAAAAAAECAwQFBgf/2gAMAwEAAhADEAAAAfoD8r6wlNzAIEx0kMhkWcMJaU0YRAlGbxMFkdBoeUbRlXHZYRoVGFEwXYvJeE6WKPuERxNF8wZYA6QYLBGFMsixQBd1z2vrmq81tRXdDhGRkB6DlmUaak3RQEDxpIonAlEQQBqXKeSP6863Ng0HXR0Jy1MbSre2RRgorklgWILAwwMQYNFjghIQQAgsCxYwy5sayvOhms0dWObS36VbgzTMNPz6BnOz6ZtdCQtSpyr9aRnV3fNXNG91ZY4rHbIzIyjnYgGy3hFlDz7t9rc7SjxuZVCyNss9MBnVXGmbToMxa6RXLoIxgUXFi3Op6EZuM1AXXcbPTeeWMlhggTFNqQAGWpBA1qopLgYaBvEhYHUUJY7EcwZRkYWk0AURD+6dF8SxkHoXQrkPoCF8SYNsSFEYkCVJCJtrwzWF2XBgDojKrDiwHpVgMKelurpWKMYNHERXzSALNJLNhVARa6c1YF0So43XK2ToOmicgo6gkSASWxokqlgwUNCMDDK5gRgwqjBlyzWYzopT0qU5hkHszsT5w6a3l0t3M3LNj3JUq13l3kbf1YqZU+PQxGWy7ZVMzLSzsghu+djTWebdvtatFxava8UC0WmriUkulAtaxOILpUyi3WLdLwozWdjvmxVtP1mniY2/OBCJKDpfSN4IICF5QG СКАЧАТЬ