ЛСД. Ліцей слухняних дружин. Ірен Роздобудько
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу ЛСД. Ліцей слухняних дружин - Ірен Роздобудько страница 6

Название: ЛСД. Ліцей слухняних дружин

Автор: Ірен Роздобудько

Издательство:

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-966-14-5671-5, 978-966-14-6070-5

isbn:

СКАЧАТЬ її безкінечні сни.

      Вона любить їх розповідати своїм тихим, я б сказала, замогильним, голосом, до якого дослухаєшся, мов до шепотіння літнього вітру на цвинтарі. Здається, дмухни на це неземне створіння – і воно вилетить за протягом у вікно.

      За словами пані Вчительки, «дама з камеліями» притягує, мов магніт. Таку хочеться на руках носити. А точніше – в долоні чи кишені, мов горобчика.

      З приводу Озу я теж впевнена: швиденько знайдеться для неї золота кліточка! А можливо, навіть і діамантова.

      У кому з нашого секстету я сумніваюсь, так це в собі. І страшенно переживаю, що лишуся у флігелі назавжди. А точніше – піду в покоївки!

      Адже бували за часи існування ліцею і такі жахливі випадки.

      Кожна дівчина молиться, щоб з нею ніколи нічого подібного не трапилось. Навіть смерть здається кращим виходом з ганебної ситуації.

      Адже за правилами ЛСД, випускниця, котра за рік (максимум – півтора) не змогла змінити свій суспільний статус, підлягає «перекваліфікації» і лишається тут служити іншим. Тим, хто ще вчора дивився на тебе, як на привілейовану мешканку флігеля, як на щасливу випускницю.

      Уявляєте, яке приниження!

      У класі сьомому я бачила тут одну таку. Вона прибирала в наших класах. Років сорока, з червоними, мов у вареного рака, клешнями-руками. З неї знущались. Адже всі знали (таке тут швидко передається з вуст у вуста), що вона з «необраних». Потім вона померла. На могилі навіть таблички немає – ніхто й не плюне!

      От коли подумаю про таке, одразу хапаюсь за брасматик, біжу до фітнес-залу чи припиняю смоктати на ніч льодяники, п’ю тільки кефір.

      Я типова «середнячка». І цим усе сказане. Усе в мені – досить посереднє. Тому я не люблю одягатися в «модне» й погано засвоюю уроки макіяжу.

      Ну ось такий наш секстет номер десять в повному складі.

      У принципі, у нас немає чіткого розподілення на «касти» – хто є хто, воно досить умовне. Я б сказала, «для внутрішнього використання». Адже наше спільне навчання не передбачає подальшої дружби. Занадто зближуватись – собі ж дорожче. Розширений Статут ЛСД, котрий розкриває суть кожного окремого слова, вишитого золотом, добре і досить чітко це пояснює. Скажімо, одне з трактувань – Мовчання – означає не мати подруг, котрі могли б відволікати тебе від Служіння. А Служіння – це запорука щасливого шлюбного життя…

      Ну, не буду повторювати тут уроки!

      Адже трактування Статуту – окрема і досить цікава тема. Саме її ми ґрунтовно розглядатимемо весь навчальний рік перед випуском і поселенням у флігель.

      Ну от.

      Далі вже про те, що відбулося вчора з самого ранку.

      Поки я дописувала щоденник, дівчата попрокидалися.

      Була шоста година.

      Ми завжди встаємо о шостій. Не дай Боже, пізніше хоча б на хвилину. Це має увійти у звичку. І ми вже звикли. Складніше доводиться новачкам, вони ще малі й скиглять.

      Встали – руханка.

      Умикаємо СКАЧАТЬ