Название: Метаморфози. Нотатки лікаря про медицину та зміни людського тіла
Автор: Гэвин Фрэнсис
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Медицина
isbn: 978-617-12-8240-7, 978-617-12-8241-4, 978-617-12-8116-5, 978-1-78125-774-6
isbn:
Людський – гуманний, смертний, особистий, індивідуальний, соціальний.
Зміна – видозміна, мутація, варіація, модифікація, метастаз, девіація, поворот, еволюція, революція, трансформація, перевтілення, метаморфоза.
Змінюватися – різнитися, варіюватися, коливатися, перетворюватися, зміщуватися, переміщуватися, відхилятися, перероджуватися, трансформуватися, перевтілюватися.
Дух спонукає мене: про нове починаю співати
В змінених формах тіла.
Усі речі з часом змінюються, а з ними змінюємось і ми самі.
І тоді я, жінка, ніби за помахом руки Фортуни перетворилася на чоловіка.
Ми не що інше, як нагромадження або набір різноманітних сприйнять […] у постійному плині, у постійному русі.
Сам ставок не змінився: він повний тієї ж води, якої торкнувся колись мій юний погляд; усі зміни – у мені самому.
Метаморфози – осердя явищ природи… вони показують мінливість знань і сприйняття людей.
Заувага про конфіденційність
Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.
В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.
Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.
В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.
1. Перетворення
Із такого простого першопочатку розвивався і розвивається безмір чудових і дивовижних форм.
Біля моєї лікарні є парк, обсаджений вишнями і в’язами, які красиво змінюються в різні пори року. У вільний час я сідаю на лавку й за ними спостерігаю. Нещодавно кількох найвищих в’язів підкосили зимові урагани – у землі, звідки їм повиривало коріння, лишилися глибокі труноподібні борозни. На Великдень гілки дерев укриває така неймовірно яскрава зелень, що я починаю розуміти, чому рай дехто уявляє зеленим. Весняний вишневий цвіт осипається на траву, і той, хто гулятиме серед вітів, ніби вбереться в рожеві шати. У літньому густому й достиглому повітрі палять вогнища, граються в затінку на підстилках діти й ходять напнутими між дерев мотузками акробати. Але накраща для мене пора – осінь, коли небо бездонно-глибоке, повітря прозоре й ніжне, а під ногами купи пурпуру й золота. Я милуюся цим парком уже близько 25 років – медуніверситет, де я навчався, також поряд.
СКАЧАТЬ
1
Тут і далі цит. за: Овідій Назон, Публій. Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. Перекл. А. Содомори.
2
Переклад Олександра Стукала. –
3
Цит. за: Г’юм, Девід. Трактат про людську природу. К.: Всесвіт, 2003. Перекл. П. Насади.
4
Цит. за: Торо, Генрі Девід. Волден. К.: Темпора, 2020. Перекл. Я. Стріхи.