Кузьма Скрябін. Мария Згурская

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      «Я не знав, що її виконують Бітли, я прочитав назву на конверті значно пізніше. Мене здивувало інше: наскільки простою виявилася музика і наскільки сильно вона ‘‘вставляла’’. Я зробив електрогітару, правда, несправжню, з фанери, розмалював, як повинно бути, і почав лабати на ній… Зігравши цю мелодію на своєму піаніно, я відчув такий душевний підйом, що почав придумувати мелодії сам. Я переконався в тому, що кожен може придумати щось таке, що зрозуміють тисячі, мільйони людей. І це досить важко з технічної точки зору – потрібно тільки вкласти душу і мозки».

      Андрій міг оцінити не тільки музичні рядки великих британців, але й зміст. У 1980-ті, коли Андрій перейшов у восьмий клас, родина переїхала в Новояворівськ, де мати влаштувалася викладачем гри на фортепіано в музичну школу, а Андрій пішов до школи № 1 з поглибленим вивченням англійської мови. Крім рідної української, Андрій чудово знав англійську, польську та російську мови.

      Як часто буває з обдарованими дітьми, Андрій встигав одночасно вивчати англійську в школі, успішно освоювати інші предмети, займатися у спортивній школі (кандидат у майстри спорту з біатлону), грати у волейбол і займатися плаванням, ще й до того здавати іспити та академконцерти в «музикалці».

      Його не зламали складнощі і труднощі, і навіть бойкот, який оголосила шкільна вчителька, яка образилася на те, що Андрій вибрав важливий іспит в музичній школі замість шкільного музичного свята.

      Багато-гато рокiв, як я був дуже малий,

      Всi риби жили в небi, а дерева в водi.

      А я ходив до школи на високiй горi,

      I люди були добрi, я був дуже малий.

      Багато-гато часу i немало вина,

      Старi сухi дерева догорiли дотла.

      Нема кого питати, де я маю пiти,

      Не хочуть говорити мої мудрi птахи.

      У школі Андрій Кузьменко сидів на першій парті. Ретельно писав неправильні дієслова й пригинався, коли однокласниці з задніх парт нічого не бачили з-за його міцних плечей і кучерявою шевелюри… Він був улюбленцем школи. Навчався на «відмінно» й мріяв стати музикантом. Захоплювався музикою disco (Boney M.), проте не відвідував дискотеки й танці, а сидів вдома і «затирав» свої платівки. У 1980-ті він відкрив для себе те, що зайняло важливе місце в його житті: польське радіо й телебачення.

      У 1983 році Андрій почув на польському радіо передачу «Вся ця доля», де звучав шотландський гурт The Exploited, який захопив його й змусив полюбити панк-рок-музику. Ця музика зробила з Кузьми зовсім іншу людину. Він почав танцювати, ходити на дискотеки і популяризувати панк серед молоді. Потім Андрій створив свій панк-гурт, який виступав на шкільних дискотеках – «Ланцюгова реакція». Для репетицій гурт використовував актовий зал школи, де навчався Андрій.

      Гурт грав на танцях та дискотеках, тоді було дуже модним, коли танцювали під «живу» музику. Співали українською, англійською та російською мовами, Кузьма мав шалену популярність у школі, граючи на дискотеках. А сам Кузьма весь час говорив: «Ми не були панками, ми панкували!»

      Граючи панк-рок, Кузьма поступово захоплюється стилем «нью-романтик» – Depeche Mode, The Cure, Alphaville, Ultravox.

      Сам СКАЧАТЬ