Отець Августин Волошин. Сергій Федака

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ бджільництво, векселі тощо. «Місяцеслов» 1914 року зафіксував 20 випусків цієї бібліотечки. Відтак на зміну цій бібліотечці прийшов журнал «Село», який А. Волошин видавав щомісячно з 1 січня 1911 року. Проте журнал не сягнув необхідної передплати, тому наступного року припинив виходити.

      Але 1913 року Августин Волошин за підтримки Антонія Паппа відновив випуск народної бібліотечки під назвою «Читальня: книжечки для угро-руського народу», з якої видано п’ять випусків. Паралельно з 1903-го він редагував газету «Наука», яку випускав переважно за власні кошти. Також разом із Гіядором Стрипським[6] А. Волошин видавав журнал «Село» і бібліотечку книжок для народу.

      Уже з 1904 року Августин Волошин відстоює правомірність застосування терміна «українець» щодо своїх земляків. Мукачівський кореспондент «Науки» під псевдонімом «Угрорусин» опублікував у травні 1904 року закид, за яким галичани ніби стали писати фонетичним письмом і вигадали собі нову назву «українець», щоб сподобатися польським панам. У наступному ж числі газети від 13 травня А. Волошин умістив відповідь, де зазначив, що між галицькими русинами-українцями і поляками ніколи не вщухала національна боротьба, а назва «українець» – дуже давня. Він додавав: «Ви маєте знати, же велика розлука єсть между народом великорусским и малорусским. То не я маю доказати, то доказує цілий світ. То дуже давно доказала історія».

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Михайло Лучкай (1789–1843) – український закарпатський мовознавець, фольклорист та історик. Парох церкви Преображення Господнього в Ужгороді.

      2

      Юлій Фірцак (1836–1912) – церковний ієрарх, єпископ Мукачівський, професор і ректор Ужгородської духовної семінарії.

      3

      Августин Штефан (1893–1986) – український педагог, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ.

      4

      Томаш Масарик (1850–1937) – чехословацький філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини.

      5

      Фара (від нім. Pfarrei, «парафія»), тут – службове житло священника, хата поряд храму.

      6

      Гіядор Стрипський (1875–1949) – письменник, журналіст, перекладач, фольклорист, етнограф, історик літератури, громадсько-політичний діяч.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAIBAQIBAQICAgICAgICAwUDAwMDAwYEBAMFBwYHBwcGBwcIC СКАЧАТЬ