Маленький принц. Ілюстроване видання. Антуан де Сент-Экзюпери

Чтение книги онлайн.

      «Жив собі Маленький принц. Він жив на планеті, яка трошечки більша за нього самого, і йому дуже хотілося мати друга…». Ті, хто розуміє, що таке життя, відразу б побачили, що це набагато більше схоже на правду.

      Бо я зовсім не хочу, щоб мою книжку читали лише для розваги. Серце моє стискається від болю, коли згадую мого маленького друга, і тяжко мені про це говорити. Ось уже шість років, як мій друг разом з баранцем мене покинув. І я хочу розповісти про нього задля того, аби його не забути. Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не кожному таланить мати друга. І я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр. Ще й тому я купив фарби та кольорові олівці. Не так це просто – в моєму віці знову братися до малювання, якщо за все життя лише й зобразив, що удава зовні і зсередини, та й то у шість років! Звісно, я намагаюся передати схожість якнайкраще. Але зовсім не впевнений, що у мене це вийде. Один портрет виходить вдало, а інший ні краплі не схожий. Так само і зріст: на одному малюнку Маленький принц у мене надто великий, на іншому – замаленький. І я не дуже добре пам'ятаю, якого кольору був його одяг. Я намагаюся малювати і так і сяк, навмання. Зрештою, я можу помилитися і в якихось важливих подробицях. Але ви вже вибачайте. Мій друг ніколи мені нічого не пояснював. Можливо, він думав, що я такий самий, як він. Але я, на жаль, не вмію побачити баранця крізь стінки ящика. Може, я трохи схожий на дорослих. Напевно, я старію.

      V

      Кожного дня я дізнавався щось про його планету, про те, як він її покинув і як мандрував. Він розповідав про це потроху, і то принагідно. Так на третій день я довідався про трагедію з баобабами.

      Це теж вийшло через баранця. Здавалося, Маленьким принцом раптом оволоділи тяжкі сумніви, і він запитав:

      – Скажи, адже це правда, що баранці їдять кущі?

      – Так, правда.

      – От добре!

      Я не зрозумів, чому було так важливо, що баранці їдять кущі. Але Маленький принц додав:

      – Отже, вони і баобаби теж їдять?

      Я заперечив, мовляв, баобаби – не кущі, а величезні дерева заввишки з дзвіницю, і якщо він приведе навіть ціле стадо слонів, їм не з’їсти і одного баобаба.

      Почувши про слонів, Маленький принц засміявся:

      – Їх довелося б поставити один на одного…

      А потім сказав розважливо:

      – Баобаби, поки не виростуть, бувають зовсім маленькі.

      – Це вірно. Але навіщо твоєму баранцеві їсти маленькі баобаби?

      – А як же! – вигукнув він, ніби мова йшла про найпростіші, азбучні істини.

СКАЧАТЬ