Мертвяк їде на Захід. Дарія Кононенко
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Мертвяк їде на Захід - Дарія Кононенко страница 6
Название: Мертвяк їде на Захід
Автор: Дарія Кононенко
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Вестерны
isbn: 9780880007689
isbn:
А тепер цікаво, я попитав хлопців, вони казали, що це не удовиця побудувала, і тим більш не їхній брат, тут вже хтось жив, та будинок покинув. І чого я тут стою, можна ж приїхати у місто та там найняти бекборда. Чим я думаю?
І місто не змінилось з того часу, коли я там полагодив стола. Ось і диліжанс, не червоний, а чорний, сяє лакованим деревом. Якась нова лінія. Не Халладей. Що?! Вісім валіз?! Це все тої Летті? Ой мамо! А ось і сама Летті, в чорній сукні, чорному капелюшку та білих рукавичках. Не у траурі. Добре. Аби бекборд від тих валіз не розвалився. Отак, міз, сідайте. Я від місіс Тауерс, що удова Тауерса.
Місіс Тауерс сяє, пхає у гостю двадцять сім різновидів пиріжків та не замовкає. Але нічого такого не каже. Підозріло. І нарешті я довідався, нащо тут Летті – вона лікується від меланхолії. Холеру знаю, тиф знаю, зараження крові знаю, отруєння ковбасою – знаю, у коней ще ламініт буває, а от про таку хворобу зроду не чув. А ще Летті вміє малювати. Я завжди хотів знати, як то вміти, малювати.
А Робертс розцвів, як цибуля на вікні. Ходить навколо тої Летті, та щось їй розказує, головним чином, як у нього вкрали годинника у Філадельфії. Я не хочу думати, як може виглядати процес створення маленьких Робертсів, але їй вже смішно, а воно так і стається. Спершу смішки, потім у ліжко!
Місіс Тауерс дивиться на мене. Недобро. А з чого тут бути доброю? Особливо зі мною. Вона ж розуміє, для чого я сиджу в її будинку та їм її хліб. А ще я дещо згадав. Багатій, що одружився на злиденній дівчині та став жити як отой письменник Торо, сам у своїй хижці посеред лісу, звався не Тауерс, а Такер. Тауерс на нього працював. Я ж читав оту газету, бо думав, що там роман з продовженням, а то була стаття про справжній випадок. Той Такер убив Тауерса та зник у невідомому напрямку, але спершу зняв гроші з рахунку Тауерса та, оскільки був на нього схожий, його іменем і назвався у банку. І того Такера досі не знайшли. Я б і сам пошукав, а він узяв і вмер.
Робертс нарешті скуштував кожен пиріжок з двадцяти сімох різновидів на столі та витяг мене покурити надворі.
– І як вони тобі?
– Ти хочеш почути правдиву відповідь чи таку, яка тобі сподобається?
– І те, і те.
– Готує удова гарно, але я їм не довіряю.
– Я теж, але це моя родичка, я не можу не допомогти.
– їй з тобою поталанило.
– А Хетті тобі як?
– Вона Летті. І мені вона ніяк, ще й хвора.
– Навіть якщо тебе намалює?
– Нащо? Аби діти до цукерок не долізли?
– Набої рекламувати, коней, взуття, збрую. Обличчя на рекламі не обов’язково.
– Чи цукерки від закрепу. До речі, а що то в неї за хвороба? Їсть, як солдат, не бліда, не рум’яна, не худа.
– Вона СКАЧАТЬ