Вогнепальні й ножові. Сергій Жадан

Чтение книги онлайн.

      Усі ми знаходимось в цих лещатах

      і, додому вертаючись хіба що на ніч,

      горбатимося, як раби у Штатах,

      на ліберальну білу наволоч.

      Тому що білі забули сором,

      і якщо вже потрапив до їх павутини,

      клали вони з великим прибором

      на всі конвенції з прав людини.

      Їх не хвилюють наші втрати,

      вони звикли тримати нас в чорному тілі.

      Але пророки були сомалійські пірати —

      за це їх і розпинали білі.

      І Матір Божа в зимових гетрах,

      курячи люльку, гріючи нерви,

      палила багаття на площах гетто,

      розігріваючи дешеві консерви.

      І нехай позбавляють нас нашого простору

      і вогнем заливають наші повстання —

      це для нас із тобою чорні апостоли

      редагували свої послання.

      Машини їхні – давно несправні,

      і промови їхні – хитрі й противні.

      І ріки на Півночі течуть насправді

      так само впевнено, як і ріки на Півдні.

      Головне – тримай при собі свою віру,

      свою любов і свою упертість.

      Спаситель – він не зважає на шкіру,

      він зважає на солідарність і чесність.

      Спаситель дбає про коріння й листя,

      Спаситель рухає череди й хмари,

      щоби ми з тобою не загубилися,

      міняючи гостели й вуличні бари.

      Він спиняє смарагдову кров у венах,

      врівноважує всі виробничі тарифи,

      і тютюн йому залягає в легенях

      і росте собі, як коралові рифи.

      І все є так, як повинно бути.

      Все трапляється і все буває.

      І серце його нас щоранку будить,

      підтримує, змучує,

      убиває.