Іван Мазепа – людина, політик, легенда. Денис Журавльов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Іван Мазепа – людина, політик, легенда - Денис Журавльов страница 16

СКАЧАТЬ статтями, за місцем складання та затвердження. Всього у документі 14 пунктів (див. Додаток до монографії Т. Таїрової-Яковлевої «Иван Мазепа и Российская империя» в нашому списку літератури). Ці статті дозволяли гетьману відновити оренди, що давали гетьманській скарбниці головний прибуток для фінансування найманого війська. Військо це мало збільшитись і отримувало чітко визначені місця для розквартирування. Заборонявся перехід з селян в козаки і навпаки. Попри збільшення російських гарнізонів Ніжина та Чернігова, роль російських воєвод на території Лівобережжя скорочувалась, зводячись до виключно військових обов’язків, та й в цьому питанні вони тепер були залежні від гетьмана – так, севський воєвода мав прибувати до Мазепи за його наказом (небувала в усій історії російсько-українських відносин практика!), гетьман отримував виключне право на земельні пожалування в Україні, питання економічної блокади чи навпаки всебічної підтримки Запорозької Січі лишалося на його розсуд тощо. Цікавим є пункт 8 – гетьман Мазепа міг обмежувати вирубку лісів винокурами в лівобережних полках. Відомо, що саме гуральництво (винокуріння, горілчаний промисел) було головною причиною безжального й бездумного знищення тоді ще чималих українських лісових масивів…

      Орден Святого Андрія Первозванного

      Саме вдячність нового царя за гетьманську підтримку в 1689 році й стала причиною багатолітніх дружніх стосунків московського та українського лідерів. Цар і гетьман регулярно листувалися, кілька разів зустрічалися особисто, обговорюючи важливі військові та політичні питання. До початку Північної війни таких зустрічей було принаймні три, не рахуючи візиту 1689 року: влітку 1696-го – в Острогозьку, взимку 1698—1699-го – у Воронежі і в січні 1700-го – у Москві, під час останньої гетьман став другим у Росії кавалером ордена Святого Андрія Первозванного. У Москві гетьмана приймали з великими почестями у Посольському дворі, для нього побудували «особый гетманский двор» (самі палати в сучасному московському районі Маросєйка, зрозуміло, не збереглися). Усе це, а також різко негативна реакція Мазепи на антиросійські настрої в українському суспільстві не додавали йому популярності серед простого народу, але вважати саме цей чинник основною причиною поразки політичних планів гетьмана було б перебільшенням.

      Федір Головін

      Борис Шереметєв

      Широкими і не лише суто діловими були контакти, що їх Мазепа розпочав зав’язувати в Москві ще до того, як став гетьманом, і підтримував аж до 1708 року. Судячи з опублікованого Т. Г. Таїровою-Яковлевою листування гетьмана, приятельські стосунки склалися в гетьмана насамперед зі старшим поколінням людей, що оточували молодого царя. Насамперед до цієї категорії варто віднести канцлера, ближнього боярина, генерал-адмірала Федора Головіна (першого кавалера ордена Андрія Первозванного, Мазепа був другим, цар і Меншиков – третім та четвертим), котрий до самої своєї смерті в 1706 році СКАЧАТЬ