Хлопчики Джо. Луиза Мэй Олкотт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ наповнили шлунок глиною, як дикуни, про яких ми десь читали? – запитав пан Баер.

      – Убили одного з коней! – вигукнув Тед, що жадав почути про якесь кровопролиття.

      – Ні, тільки пустили кров. Бачите, ось тут зробили надріз, наповнили кров’ю бляшаний кухоль, поклали трохи листя полину, додали води і закип’ятили на невеликому вогнищі. Страва вийшла на славу, і спали ми в ту ніч спокійно.

      – На відміну, гадаю, від бідної Окту, – промовила Джозі й погладила тварину.

      – Вона на це й уваги не звернула. Чорний Яструб сказав, що ми могли б так харчуватися ще кілька днів, перш ніж це почало б на них позначатися. Проте цього не знадобилося. На наступний ранок ми натрапили на бізонів, я застрелив одного. Його голова лежить зараз в ящику, який скоро доправлять сюди.

      – Для чого цей ремінь? – запитав Тедді, діловито оглядаючи індіанське сідло, одинарну віжку, трензель, ласо та ремінну петлю навколо шиї коня, яка особливо зацікавила його.

      – Під час сутичок з ворогами ми скачемо кругами на великій швидкості й тримаємося за цей ремінь, витягнувшись усім тілом уздовж боків коня, щоб сховатися від куль, а самі стріляємо з-під його шиї. Я вам зараз покажу.

      Сівши в сідло, Ден злетів зі сходів і помчав галявиною, то сидячи верхи на Окту, то наполовину ховаючись за її корпусом, коли зависав на стременах. Іноді він зіскакував і біг за конем великими стрибками, а Дон нісся слідом за ними в собачому захваті від того, що знову вільний і разом з друзями.

      Це було прекрасне видовище – три вільних, диких істоти за грою. В їхніх рухах було стільки грації, енергії й волі, що на мить рівна галявина стала нагадувати прерії, а глядачі немов зазирнули в інше життя, в порівнянні з яким їхнє власне справляло враження досить нудного й безбарвного.

      – Це краще за всякий цирк! – вигукнула Джо, шкодуючи, що не може знову стати дівчинкою й галопувати на загнузданій Блискавці. – Я передбачаю, що в Нен клопоту буде повна голова, тільки встигай вправляти кістки: Тед переламає всі до однієї, змагаючись із Деном.

      – Кілька падінь йому не зашкодять, а новий обов’язок і нова розвага – тільки на користь. Однак, гадаю, Ден ніколи не захоче ходити за плугом, після того як політав на такому Пегасі, – зазначив пан Баер.

      Чорна конячка перестрибнула через хвіртку й підлетіла до веранди, де зупинилася за першим словом господаря й завмерла, тремтячи від збудження. Ден зіскочив з сідла й глянув на друзів, що стояли на веранді, наче очікуючи на оплески.

      Вони справді пролунали, найбурхливіші, а він, здавалося, був більше радий за свою улюбленицю, ніж за себе самого. Тедді одразу зажадав, щоб йому дали урок верхової їзди. Незабаром він уже зручно почувався в незвичайному сідлі й, переконавшись, що Окту слухняніша за ягня, рушив риссю до коледжу, щоб покрасуватися перед студентами.

      Бесс, побачивши з вікон Парнасу ці перегони, квапливо спустилася з пагорба, щоб приєднатися до друзів. І незабаром всі вже стояли на веранді й дивилися, як СКАЧАТЬ