Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули - Коллектив авторов страница 20

СКАЧАТЬ обл.). Перед миттям, для ліквідації паразитів («шашелю», «прусаків» тощо), стіни «поливали» кип’ятком («окропом»): с. Голови Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Для миття використовували спеціальну щітку – «ріщєнку» («форостєнку»), яку виготовляли з нижніх тонких гілок смерічки (з яких опала хвоя), завдовжки приблизно 0,5 м (гілки розпарювали у воді зі сироваткою з «будза» і зв’язували докупи у пучок). Інколи замість «ріщєнки» використовували польовий «хвощ» («фочєй», «фощій»).

      Як скрізь в Україні, для житла гуцулів притаманні низькі одностулкові двері, які складаються з дверної коробки та навішеного на петлі рухомого полотнища. Полотнище давніших дверей виготовляли з двох-трьох колених і гладко протесаних з обох боків досить товстих дощок. Під час монтування полотен з кількох частин суміжні дошки з’єднували поміж собою двома— трьома кілками. Щоб запобігти викривленню, дверне полотно закріплювали двома горизонтальними «шпугами». Хоча у спорудах кінця ХІХ – початку ХХ ст. дверна стулка здебільшого оберталася на металевих завісах, у житлах ХІХ ст. ще до сьогодні можна натрапити на один із реліктових способів навішування дверних полотен – це так звані «двері на веріях» («на чопах», «на кочерзі»), тобто двері, стулка яких обертається на своєрідних чопах, що виступають поза нижню і верхню частини полотнища з внутрішнього краю останнього. «Чопи» поверталися у гніздах брусків, закріплених із внутрішнього боку до надпоріжника і порога. Часто, у разі достатньої ширини підвалини, нижнє гніздо видовбували у ній. «Верії» зазвичай творили органічну єдність з полотнищем, проте інколи їх (круглий кілок, який зверху і знизу виступав поза краї полотна) закріплювали до нього кілочками (с. Чорні Ослави Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.). Унікальний за своєю суттю спосіб навішування дверей ми зафіксували у хаті першої половини – середини ХІХ ст. у с. Плоска Путильського р-ну Чернівецької обл. У наведеному випадку товстіші кінці «шпуг», які з’єднують три дошки дверного полотна, завершуються заокругленими виступами із наскрізним отвором, які виконують функцію своєрідних дерев’яних завіс (див. вкладку: іл. 6).

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEAYABgAAD/2wBDAAgGBgcGBQgHBwcJCQgKDBQNDAsLDBkSEw8UHRofHh0aHBwgJC4nICIsIxwcKDcpLDAxNDQ0Hyc5PTgyPC4zNDL/2wBDAQkJCQwLDBgNDRgyIRwhMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjL/wAARCAKcAhQDASIAAhEBAxEB/8QAHwAAAQUBAQEBAQEAAAAAAAAAAAECAwQFBgcICQoL/8QAtRAAAgEDAwIEAwUFBAQAAAF9AQIDAAQRBRIhMUEGE1FhByJxFDKBkaEII0KxwRVS0fAkM2JyggkKFhcYGRolJicoKSo0NTY3ODk6Q0RFRkdISUpTVFVWV1hZWmNkZWZnaGlqc3R1dnd4eXqDhIWGh4iJipKTlJWWl5iZmqKjpKWmp6ipqrKztLW2t7i5usLDxMXGx8jJytLT1NXW19jZ2uHi4+Tl5ufo6erx8vP09fb3+Pn6/8QAHwEAAwEBAQEBAQEBAQAAAAAAAAECAwQFBgcICQoL/8QAtREAAgECBAQDBAcFBAQAAQJ3AAECAxEEBSExBhJBUQdhcRMiMoEIFEKRobHBCSMzUvAVYnLRChYkNOEl8RcYGRomJygpKjU2Nzg5OkNERUZHSElKU1RVVldYWVpjZGVmZ2hpanN0dXZ3eHl6goOEhYaHiImKkpOUlZaXmJmaoqOkpaanqKmqsrO0tba3uLm6wsPExcbHyMnK0tPU1dbX2Nna4uPk5ebn6Onq8vP09fb3+Pn6/9oADAMBAAIRAxEAPwD3+iiigAooooAKKKKACiiigAooooAKKKKACiiigAooooAKKKo61HDLod8k6I8Rgfcr9CMGgC9RXh15HcxaZZ6FevO1voniK3tkeRyVuI5pAyAnPzARNg5/vCu4j8WarceIry0tbOFLK0vXsJPOITy8RB1lyWGck42AfdGc0AdzRXmMHxA1We/eyE+nKvkRFL4xN5DSNK0W772fLLJgH1brgDOv/wAJnP8A8Jtb6WktrLZy3slk20EGN0h8z7xPLZ4IAwARznigDt6K4vxD4q1Wx8RvpmmWKzNb СКАЧАТЬ