Книга Джунглів (збірник). Редьярд Кіплінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ згодом, ясної ночі, коли ми будемо ситі й зможемо поцінувати твою розповідь належно, – квапливо мовила Багіра. – Наш малий зараз у Бандар-логів, і ми знаємо, що з усього Народу Джунглів вони бояться лише Каа.

      – Справді так, вони бояться тільки мене! І недаремно, – сказав Каа. – Базіки, нудні, дурні, хвалькуваті недоумки – ось які вони, ці мавпи! А ваш малий з ними ковтне лиха. Вони обривають горіхи з пальм, а потім викидають їх геть. Бува, цілий день носяться з якоюсь гіллякою, наче вона їм до зарізу потрібна, а потім поламають її і викинуть. Ваш малий з ними натерпиться біди. А що вони ще про мене казали – жовта риба чи як там?

      – Хробак, хробак. Земляний хробак, – підказала Багіра, – і ще різну гидоту. Мені навіть повторювати ніяково.

      – То слід їх повчити, як поважати свого володаря! А-а-с-сх! Щоб добре затямили! То куди вони побігли з малим?

      – Це знають тільки джунглі. На захід, я гадаю, – сказав Балу. – Ми думали, тобі це відомо, Каа.

      – Мені? Звідки? Я хапаю їх, коли вони трапляються назустріч, але ж не полюю ні на мавп, ні на жаб, ні на зелену ряску в болоті.

      – Вгору, вгору! Хілло! Хілло! Хілло, подивися вгору, Балу з Сіонійської Зграї!

      Балу поглянув угору і побачив шуліку Чиля, що плавно спускався вниз і чиє окрилля блищало на сонці. Чилю давно вже був час спати, але він досі ширяв над лісом, виглядаючи ведмедя, і ніяк не міг його розгледіти крізь густе листя.

      – Що сталося? – спитав Балу.

      – Я бачив Мауглі в Бандар-логів. Він просив передати це тобі. Я стежив за ними. Вони потягли його за річку, до мавпячого міста – у Холодний Барліг. Може, вони лишаться там на ніч, може, на десять ночей, а може, на годину. Я наказав кажанам, хай простежать за ними вночі. Ось що мені було велено. Доброго полювання вам усім унизу!

      – Повного дзьоба і міцного сну тобі, Чилю! – гукнула Багіра. – Я тебе не забуду на полюванні і залишу цілу голову тобі, найкращому з шулік!

      – Пусте! Пусте! Хлопець сказав Заповітне Слово. То як було йому не допомогти! – І Чиль, описавши коло над лісом, полетів на нічліг.

      – Він нічого не забув! – радів Балу. – Подумати лишень – таке мале, а згадало Заповітне Слово Птахів, коли мавпи тягли його по деревах!

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

iVBORw0KGgoAAAANSUhEUgAAAcIAAAKSCAMAAAB2oCsdAAAAGXRFWHRTb2Z0d2FyZQBBZG9iZSBJbWFnZVJlYWR5ccllPAAAADBQTFRFnZ+izs/R/v7+5+jpYWJl8vPz7O3u2NnbsbO1dnd67/DxiIqN4OHjwsPF9fX2+fr6jwufiAAA60VJREFUeNrsXYl23DgSI03zEEVK//+3SwBFSe0jdpL2xPvc/XYnmYzjoyEW60AB7unx+j9/ucdb8IDw8XpA+Hg9IHxA+Hg9IHy8HhA+Xg8IHxA+Xg8IH68HhI/XA8IHhI/XA8LH6wHh4/WA8AHh4/WA8PF6QPh4PSB8QPh4PSB8vB4QPl4PCB8QPl4PCH/Sa39A+IDwAeHj9YDwr85gjPt4PSD8/3xtKeTiet1T3R4Q/h++ki9uXZe15Bbi/g2uxAeEv/cK3S3Pz4vr49e1h+8QSx8Q/lYIzQAQELoVv67OpweE/1cxtBO462spbdyH//QsPiD8jSCqIwjg7DWOow/xHxeJDwg/W8Hv2Qm+kcvwtbrSc4jbv85KHxB+9uUtiDr8hucvt/i0xW1/QPj/cRiDzuDz2vvAbxm/tphCGqXhA8L/i1C6t657cC2ujHTUjSDafdtiSw8I/x8Q3GO1amItA8JeSve+9zLqwvqA8P/iFbMvK7KYdZy9ghPoQwptoNhqeED4f1FNAMARPN04eB2/tBRHHlO9KyOQPkr77//auhsHEDXECKEIomHfYhoRNLvi0/6A8Pu/mtMZBH7Ft5C2ildMHYXhA8Jvn81s0a8Lo+i4BkvYY6oxhBT3rZURUuvTA8JvXxC2so4qsJSWR/qCCFpDyzmH8R+c//d СКАЧАТЬ