кілька брудних ганчірок, якими їх, мабуть, витирали, але було б украй небезпечно використати їх для перев’язки. Тут немає нічого, сказала дружина лікаря, вдаючи ніби шукає. Але я не можу залишатися в такому стані, сеньйоре доктор, кров не зупиняється, будь ласка, допоможіть мені й пробачте, якщо я трохи був із вами нечемний, благальним голосом просив крадій автомобіля, Ми вам намагаємося допомогти, саме це ми й робимо, сказав лікар, а тоді, Скидайте майку, іншої ради нема. Поранений пробурчав, що майка в нього одна, але зробив, як йому сказали. Дружина лікаря швидко скрутила майку в джгут, обмотала його навкруг литки й зав’язала в тугий вузол. То були рухи, які людина сліпа не змогла б легко зробити, але вона не могла втрачати час на подальші прикидання, досить було й того, що вона просто вдавала з себе сліпу. Крадій автомобілів побачив у цьому щось ненормальне, адже, згідно з логікою, навіть будучи не більше як офтальмологом, забинтувати йому ногу мав би лікар, але радість від того, що йому нарешті зробили перев’язку, перемогла сумніви, які лише на мить ковзнули в його свідомості. Накульгуючи, він разом зі своїми двома супутниками повернувся туди, де їх чекали інші, й тут дружина лікаря відразу побачила, що зизоокий хлопчик не витримав і помочився у штанці. Ані перший сліпий, ані дівчина в чорних окулярах не помітили, що сталося. Під ногами в хлопчика розтікалася калюжка сечі, її краплі досі капали з рубців на його штанцях. Але так ніби нічого не сталося, дружина лікаря сказала, Ходімо шукати нужники. Сліпі підняли руки на рівень очей, намацуючи своїх сусідів по черзі, проте дівчина в чорних окулярах не стала цього робити, вона відразу заявила, що не піде попереду нахаби, який став облапувати її, проте, в кінцевому підсумку, черга оновилася, коли крадій автомобіля та перший сліпий помінялися місцями, а лікар розташувався між ними. Крадій автомобіля накульгував і все більше волочив ногу. Йому було надзвичайно важко пройти через турнікет, і його рана запульсувала з такою силою, ніби його серце змінило місце розташування й тепер калатало десь унизу. Дівчина в чорних окулярах знову взяла малого за руку, але він намагався триматися якомога далі збоку, боячись, що хтось помітить його необережність, наприклад, лікар, який пробурчав, Тут смердить сечею, а дружина вирішила, що повинна підтвердити його сумнів, А й справді, смердить, цей сморід не міг поширюватися від нужників, бо до них було ще далеко, але змушена поводитися, як сліпа, вона також не могла відкрити, що сморід поширюється від намочених штанців хлопця.
Вони погодилися на тому, як жінки, так і чоловіки, що коли підійдуть до нужників, то першим пропустять хлопчика, але зрештою чоловіки увійшли всі разом, незважаючи на вік чи нагальність потреби, адже нужники не мали окремих пісуарів, як то зазвичай і буває в подібних місцях. Жінки залишилися біля дверей, заявивши, що можуть терпіти довше, але все має свої межі, й через кілька хвилин дружина лікаря сказала, Можливо, тут є й інші нужники, проте дівчина в чорних окулярах відповіла,
СКАЧАТЬ
