Мій бос – ідіот. Томас Эриксон

Чтение книги онлайн.

      • начальник, схиблений на контролі та який втручається геть у все, що ви робите;

      • начальник, який чіпляється до всіх деталей, звіряє до трьох знаків після коми;

      • начальник, який ніколи не поділяє відповідальності;

      • начальник, який хоче ухвалювати всі рішення самостійно;

      • начальник, якого ніколи немає на місці;

      • начальник, який нічого не каже прямо, але розраховує на те, що ви все-таки зрозумієте його;

      • начальник, який весь час десь затримується;

      • начальник, який так сильно боїться конфліктів, що в його фірмі все дозволено;

      • начальник, який вимагає послуху тільки тому, що він – начальник;

      • начальник, який із зусиллям над собою прикидається, що слухає, проте насправді не чує жодного слова з того, що ви кажете.

      Начальники часто навчаються в інших того, як слід вести справи. Багато з того, що ці люди роблять, керуючи компанією, вони перейняли від своїх колишніх начальників. Хтось справив на них враження, і тепер вони намагаються працювати якнайкраще. Деяких із них можна привітати за те, що вони не взялися за роботу через відсутність конкретного плану дій.

      Звичайно, люди не взялися за керівництво з наміром навмисно виконати свою роботу погано. Переважна більшість начальників вочевидь намагаються гідно виконувати свої завдання, але іноді все робиться у якийсь абсолютно божевільний спосіб.

      Особисто мене вивчити питання керування й виробити свій стиль менеджменту надихнули саме ці направду вкрай погані начальники. Саме навіть перебування в одній кімнаті з деякими з них зводило мене з розуму, що змусило спостерігати за їхніми манерами, вивчати їх і робити все навпаки. Це видавалося мені продуманою стратегію.

      Наприклад, у мене був начальник, двері в кабінет якого завжди були закритими. Це турбувало мене і моїх колег, і я пообіцяв собі: якщо колись стану начальником й отримаю власний офіс, двері в мій кабінет завжди будуть відкритими. Тож коли це сталося, я весь час тримав двері відчиненими.

      Ще один начальник увесь час припускався помилок на роботі. Кожен може помилитися, але як ви реагуєте, коли це стається? Можна погодитися із цим фактом і рухатися далі. Не можна звинувачувати у невдачах світ довкола, тим більше – звалювати провину за власні помилки на своїх працівників. На жаль, я часто бував свідком таких ситуацій і тому вирішив, що ніколи так не вчинятиму. Якщо я повівся некоректно до підлеглого, то просто підходив до нього й перепрошував. Я це роблю й тепер, щоправда, іноді перед цим мені треба стиснути зуби й хвильку зачекати. Але я думаю, що це також є частиною того, що означає «бути хорошим начальником» – бути відповідальним за свої помилки.

      Завдання, що стоять перед начальником у його роботі, можуть спантеличувати. Повірте, я знаю, про що кажу. А коли симбіоз між начальником і його командою перестане існувати, атмосфера може надовго стати дуже неприємною.

      Продавець, який, на жаль, був занадто здібним

СКАЧАТЬ