Котономіка, або Як коти економіку будували. Алексей Геращенко
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Котономіка, або Як коти економіку будували - Алексей Геращенко страница 3
Название: Котономіка, або Як коти економіку будували
Автор: Алексей Геращенко
Издательство: OMIKO
Жанр: Книги для детей: прочее
Серия: Шкільна бібліотека української та світової літератури
isbn:
isbn:
– А чи маєте ви цього року достатньо їжі, хлопці?
– Та де там, – протяжно хором вимовили всі інші. – Люди обділяють, бо рік поганий.
– А себе вони так само обділяють?
– Ти ж чуєш, повні кошики риби носять!
– Ото жадібні!
І ось вже коти почали жалітися одне одному на людей, згадуючи всі справжні й вигадані образи, роздмухуючи їх, немов кульку, що загрозливо тріщала зсередини, попереджуючи про вибух.
– Треба, нарешті, покласти цьому край, – вимовив нарешті Джерманкет. – Зберемо всіх котів і зустрінемося завтра з людьми, щоб погодити наше подальше співіснування.
На тому вони й розійшлися в різні боки, щоб попередити кішок про велику зустріч з людьми.
Дорогою до свого будинку Джерманкет зустрів Карчуна.
– Вітаю, голово, – промовив Джерманкет, проте не так шанобливо, як зазвичай.
– І тобі добридень, – суворо відповів Карчун, здвигнувши брови. – Саме тебе й шукаю. Адже потрібно б зустрітися завтра на головній площі нам усім – людям і котам.
– Саме це я й хотів від тебе почути, – відповів Джерманкет, думаючи, що Карчун отримав запрошення від його друзів.
– То ти вже знаєш? – здивувався Карчун. – Швидко ж вони впоралися.
Джерманкет здивовано поглянув на Карчуна, не зрозумівши його останніх слів.
– Ну, то до завтра.
– Бувай, коте.
Великий вибух
Наступного ранку кішки почали збиратися біля котячої скелі. Їх була неймовірна кількість, адже хлопці-коти добре постаралися й запросили геть усіх.
– Треба їх якось організувати, – здивовано роздивляючись силу-силенну кішок, промовив Джерманкет.
– Навіть не уявляю, як то зробити, – почухуючи себе задньою лапою за вухом, відповів йому Шерпон.
– А нехай вони співають!
– Співають?
Джерманкет видряпався на котячу скелю і прокричав на весь голос:
– Слухайте мене уважно!
– Няв, – хором відповіли коти.
– Сьогодні матимемо нагоду обговорити з людьми наші з ними стосунки, які стають дедалі нестерпнішими з їхнього боку.
– Няв! – загорлопанили коти. – Де наша рибка, де молочко, де сирочок зі сметанкою?!
– Тихо, тихо, – почав заспокоювати їх Джерманкет. – Ось про це ми й поговоримо з людьми. Тільки будьмо спокійними й організованими, бо коли кричатимемо, то точно ні про що не домовимося. Тому йдемо до людей вже зараз, а щоб не сваритися, то співаймо на ходу. Нумо, Шерпоне, заводь нашу улюблену пісню!
Шерпон гордо вийшов наперед та гучно завів:
– Оближи свій хвіст і не сумуй,
В тебе в животі вже не бурчить,
І на мишу більше не полюй,
Хай СКАЧАТЬ