Грушевський, Скоропадський, Петлюра. Даниил Яневский
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Грушевський, Скоропадський, Петлюра - Даниил Яневский страница 14

СКАЧАТЬ Оксфордського, Петербурзького, Стокгольмського університетів, академік Російської академії наук, визначний просвітитель нашого народу, послідовний прихильник перебудови Росії на принципах автономії неросійських народів харків’янин Максим Ковалевський.

      М. Ковалевський (1851–1916 рр.). Суспільне надбання

      На середину 1906 року кількість масонів у країні сягнула сорока. Як відзначає В. Брачев, «уже з перших кроків у Росії масонство виявилося обтяжене цілями досить і досить далекими від цілей «істинного» масонства. Проблема морального самовдосконалення «братів» цікавила мало. <…> Політичні успіхи французького масонства <…> не могли не надихати російських «братів», не спокушати їх на використання масонства у політичних цілях»[30]. Серед залучених новачків був і професор Київського університету, член-кореспондент Російської академії наук Іван Лучицький.

      Першу «національну» ложу в юрисдикції «Великого сходу Франції» на території Росії було відкрито 15 листопада 1906 р. саме завдяки зусиллям Максима Ковалевського.

      Саме йому випало відкрити вже в січні 1909 р. першу «українську» ложу «Київська зоря». Її очолив відомий громадський та політичний діяч барон Федір Штейнгель.

      Верхом розвитку поглядів російської масонерії на принципи переустрою держави Романових став Конвент лож 1912 р. під головуванням майбутнього заступника голови Тимчасового уряду Ніколая Нєкрасова.

      І. Лучицький (1845–1918 рр.). Суспільне надбання

      Саме цей з’їзд, участь в якому від України взяли Микола Василенко, М. Грушевський та Ф. Штейнгель, став першою поворотною подією в історії російського масонства. За даними, які наводить В. Брачев (посилаючись при цьому на свідчення М. Некрасова), на той момент у Росії нараховувалося не менше 14–15 лож, з них 5 – у Петербурзі, 3 чи 4 у Києві, 1–2 в Москві та по одній у Нижньому Новгороді, Мінську та Одесі. Ключовий конфлікт з’їзду – другорядне, здавалось би, на перший погляд, питання про назву ложі. «Переважна більшість делегатів, – пише в зв’язку з цим В. Брачев, – були росіянами й обстоювали, щоб орден носив традиційну та загальноприйняту в Європі назву – «Великий схід Росії»». Однак тут несподівано піднявся зі свого місця український делегат, історик М. С. Грушевський і наполіг, щоби в назві нової масонської асоціації «в жодному разі не було слова «Росія»». «Він мав у цьому питанні абсолютно непримиренну позицію, заперечуючи за Росією як державною одиницею право на цілісне існування; його з низкою зауважень підтримував Василенко»[31], – цитує спомини учасника зборів Олександра Гальперіна (фото віднайти не пощастило. – Д. Я.) В. Брачев. Наслідок компромісу – назва «Великий схід народів Росії» (ВСНР).

      Ф. Штейнгель (1870–1946 рр.). Суспільне надбання

      М. Некрасов (1879–1940 рр.). Суспільне надбання

      М. Василенко (1866–1935 рр.). Суспільне надбання

      Павєл Мілюков СКАЧАТЬ

<p>30</p>

Брачев В. С. Масоны в России: от Петра I до наших дней (история) // http://www. gumer. info/authors. php? name

<p>31</p>

Брачев В. С. Указ. праця.