Серце не обдуриш. Зоряна Лешко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ витіснила синівську наївну любов, надії, ілюзії… і якби не страх, що мамі буде ще гірше, Руслан викричав би в обличчя батькові все, що про нього думає.

      Уночі Руслан довго не міг заснути. Він ніколи раніше не бачив, щоб батько бив маму, але тепер зрозумів її поведінку: мовчання у відповідь на образи, здригання, коли батько був чимось незадоволений і підвищував голос, і те, що вона ніколи не підходила до нього сама. Руслан плакав від ненависті й безсилої люті.

      Чому йому дістався такий тато? Черствий, жорстокий, завжди всім незадоволений. Руслан і раніше бачив, що мама боїться, а тепер уже напевне знав і причину, але лише закінчивши школу, зрозумів, чому вона не кинула чоловіка, не подала на розлучення. Вона була домогосподаркою авторитарного й ревнивого чоловіка, який заборонив їй працювати, бо добре заробляє, натомість вона повинна була дбати про дім та сім’ю. Батько зробив її повністю залежною від себе. Їй не було куди піти, ще й з дитиною.

      З часом Руслан навчився прикидатись, грати роль правильного сина, адже бачив, що тоді батько ставав спокійнішим і залишав їм більше грошей.

      Мама померла, коли Руслан закінчував одинадцятий клас. Тиждень до того зателефонувала якась жінка, назвалась Настею і попросила дати Івану розлучення.

      Руслан був удома і все чув. Юнак бачив, як мама зблідла й мало не знепритомніла. Вона не вірила, сказала, що жінка помилилась номером. Через чотири дні прийшов лист із фотографіями. На них Іван Мірошниченко обіймав молоду жінку – усміхнену, доглянуту, красиву. Фотографій було багато, зроблених протягом року, за різної погоди й обставин.

      Маму схопило серце, у лікарні стався мікроінсульт, через добу ще один, і Марта Мірошниченко померла, не приходячи до тями.

      Руслан не плакав. Весь його біль перейшов у ненависть. У сімнадцять років він залишився сам, бо батько не зміг приїхати, оскільки був на кордоні з Німеччиною.

      Хлопець мусив самотужки збирати довідки, організовувати похорон, пережити все це й не зійти з розуму від ненависті до цілого світу. Допомога сусідки, з якою спілкувалась мама, тільки його озлоблювала – чому чужа людина турбується про нього більше, аніж рідний таточко?

      Коли батько приїхав і запитав, що сталось, Руслан кинув йому в обличчя фотографії. Вони якийсь час дивились один на одного, а тоді батько вийшов, гримнувши дверима. За два дні він поїхав, залишивши на столі гроші.

      Руслан ненавидів ті гроші навіть більше, ніж батька. Ненавидів за те, що мусив їх узяти…

      Розділ 4

Леся

      …довгий і неймовірно ніжний поцілунок проймав душу, вона віддалась йому повністю, насолоджуючись кожною миттю… відчувала теплу долоню на потилиці, пальці, ледь торкаючись, провели по спині, вона вигнулась, а поцілунок перервався…

      Леся лежала, втупившись у стелю. За вікном сіріло, до дзвінка будильника ще дві години, але вже зовсім не хочеться спати. Серце ніяк не заспокоювалось. Від згадки про поцілунок, хай навіть уві сні, тілом проходила хвиля збудження.

СКАЧАТЬ