Привиди. Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

      Фру Алвінг. Освальд натякає на той час, коли ви так заперечували, щоб він став художником.

      Пастор Мандерс. Очам людським багато дечого може здаватися сумнівним, що потім все ж… (Тисне Освальдові руку.) Ну, добро пожалувати, добро пожалувати! Та, дорогий Освальде… Нічого, що я називаю вас так запросто?

      Освальд. А як же інакше?

      Пастор Мандерс. Добре. Так ось я хотів сказати вам, дорогий Освальде… ви не думайте, що я безумовно засуджую всіх художників. Я гадаю, що й у цьому колі багато хто може зберегти свою душу чистою…

      Освальд. Треба сподіватись, що так.

      Фру Алвінг (сіяючи). Я знаю одного такого, який залишився чистий і душею й тілом. Погляньте на нього лише, пасторе Мандерс.

      Освальд (ходить по кімнаті). Так-так, мамочко, облишмо це.

      Пастор Мандерс. Так, справді цього не можна заперечувати. І до того ж ви почали вже створювати собі ім'я. Газети часто згадували вас, і завжди вельми прихильно. А втім, в останній час щось наче замовкли.

      Освальд (біля квітів). Я в останній час мало працював.

      Фру Алвінг. І художникові потрібен відпочинок.

      Пастор Мандерс. Можу собі уявити. Та й підготуватись треба, зібратися з силами для чогось значного.

      Освальд. Так… Мамо, ми скоро будемо обідати?