(П'ють по другій).
Всі
(співають)
Прелюдожерно гарно нам,
Мов всім на світі кабанам!
Мефістофель
Поглянь, народ на волю вирвавсь наче.
Фауст
Вони мені уже обридли всі.
Мефістофель
Стривай лиш, ще в усій красі
Побачиш їх нутро скотяче.
Зібель
(необережно якось п є; вино хлюпнуло додолу і взялося полум'ям)
Огонь! У пеклі я горю!
Мефістофель
(замовляє огонь)
Вгамуйся, приязна стихіє.
(До товариства).
Це тільки бризочка з чистилища вогню!
Зібель
Це що ж таке? Та як він сміє?
Та ми за цюю чортівню…
Фрош
Щоб ти такого більш не коїв!
Альтмаєр
А може, попросить на виступці панка?
Зібель
Чи бач, нахаба отака!
Яких ти фіглів тут наброїв?
Мефістофель
Заткнись, барило!
Зібель
Ах ти ж помело!
Так ти ще будеш нам грубити?!
Брандер
Ну, начувайся, будеш битий!
Альтмаєр
(відтикає пробку зі стола; в лице йому жбухає вогонь)
Горю! Горю!
Зібель
Це ж чародій!
Поза законом! Хлопці, бий!
Повихоплювали ножі і обступають Мефістофеля.
Мефістофель
(прибравши урочисто-таємничої постави)
Місце й час, схитнись,
Слово й вид, змінись,
Око й ум, змутнись.
Всі поставали остовпіло, витріщившись один на одного.
Альтмаєр
Та де ж це я? Чи не в раю?
Фрош
Сад-виноград, чи що?
Зібель
І я в лозі стою.
Брандер
У ярім листі ягід повно:
Буйні, круглисті – гроно в гроно…
(Хапає Зібеля за носа. Інші роблять те ж одне одному, попіднімавши ножі).
Мефістофель
(як і перше)
Спади з очей, мани полудо!
І знайте, як жартує біс!
(Щезає з Фаустом. Приятелі випускають одне одного).
Зібель
Це що ж?
Альтмаєр
Це ж як?
Фрош
То це твій ніс?
Брандер
А я схопив твого… От чудо!
Альтмаєр
Оце удар! Аж жах шибає мною!
Стільця сюди, бо на ногах не встою!
Фрош
Що трапилось – ніяк не розберем.
Зібель
А де ж той ланець? Ну, спіймаю,
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте СКАЧАТЬ