Раніше ніж їх повісять. Джо Аберкромби

Чтение книги онлайн.

      Магістр Ейдер підняла одну витончену брову.

      – Ви не могли не зауважити, що я – єдина жінка в раді.

      – Я це зауважив. – Ґлокта шумно сьорбнув із ложки. – Але вибачте, якщо я поки що не стану скидати вас із рахунку. Щоб переконати мене в невинуватості якоїсь людини, потрібне щось більше за добрий суп і приємну розмову.

      «Хоча це, хай йому грець, більше за те, що запропонували мені інші».

      Магістр Ейдер усміхнулася, підіймаючи келих.

      – Тоді як я можу вас переконати?

      – Чесно? Мені потрібні гроші.

      – Ах, гроші. Все завжди зводиться до цього. Витягувати гроші з моєї гільдії – це все одно, що намагатися відкопати воду в пустелі: це – виснажлива, брудна й майже завжди марна робота.

      «Чимось схоже на розпитування інквізитора Гаркера».

      – Про яку суму ви думали?

      – Можна було б розпочати, скажімо, зі ста тисяч марок.

      Ейдер насправді не захлинулася вином. «Радше трохи ним забулькотіла». Вона обережно поставила свій келих, тихенько прокашлялася, м’яко витерла рота куточком серветки, а тоді поглянула на Ґлокту, піднявши брови.

      – Ви чудово знаєте, що не отримаєте такої суми.

      – Наразі я погоджуся на будь-яку суму, яку ви можете мені надати.

      – Подивимося. Ваші амбіції обмежуються лише сотнею тисяч марок, чи я можу зробити для вас щось іще?

      – Правду кажучи, можете. Мені потрібно, щоб торгівці покинули Храм.

      Ейдер злегка потерла собі скроні, так, ніби Ґлоктині вимоги доводили її до головного болю.

      – Він хоче вигнати торгівців, – пробурмотіла вона.

      – Це було необхідно, щоби здобути підтримку Кадії. Якщо він буде проти нас, нам годі сподіватися, що ми надовго втримаємо місто.

      – Я роками казала цим зарозумілим дурням те саме, та все ж приниження тубільців стало доволі популярною розвагою. Чудово, коли ви хочете, щоб вони пішли?

      – Завтра. Не пізніше, ніж завтра.

      – І вас називають свавільним? – Вона захитала головою. – Чудово. До завтрашнього вечора я цілком можу стати найменш популярним магістром на пам’яті нині живих, якщо взагалі збережу доти свою посаду, але я постараюся вмовити на це Гільдію.

      Ґлокта всміхнувся.

      – Я не сумніваюся, що ви б могли вмовити кого завгодно на що завгодно.

      – Очільнику, з вами важко вести перемовини. Не сумніваюся: якщо вам коли-небудь обридне ставити запитання, на вас чекатиме блискуче майбутнє в ролі торгівця.

      – Торгівця? Ой, я не аж такий безжальний. – Ґлокта поклав ложку в порожню миску та облизав ясна. – Не хочу вас зневажити, але як жінка може очолити наймогутнішу гільдію Союзу?

      Ейдер помовчала, неначе вагаючись, відповідати їй чи ні. «Або зважуючи, як багато їй сказати у відповіді». Вона опустила погляд на свій келих і неспішно покрутила СКАЧАТЬ