#щоденник #карантин #Мілан. Ольга Бойко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу #щоденник #карантин #Мілан - Ольга Бойко страница 2

СКАЧАТЬ на день. А раптом я й справді виглядаю як та, яка «жила в ті часи». Діти ж нечасто брешуть.

      Знайома надіслала фотографію і повідомлення: «Ось, вчу Джека на той випадок, якщо…» На фото її пес сидить на одноразовій пелюшці, у якості фону зображення – приставлене до стіни автомобільне колесо. В очах у пса можна прочитати виділене капслоком WTF.

      Сподіваюся, у нас до такого не дійде. Бенджамін сто відсотків не буде вестися на фейкові тротуари, бордюри і колеса.

      Каналетто на пельмені вчора не з’явився. Думаю, чекає на лазанью чи тефтелі у томатному соусі. Можливо, йому не сподобалося, що за вечерею не подавали вино.

      Вина та інші алкогольні екзерсиси найближчим часом не передбачені. По-перше, я не зробила запасів, по-друге, зараз як ніколи хочеться, як кажуть італійці, зберегти mente lucida – світлу голову. Хоча випити я полюбляю. Але потім.

      Вирішила не зважуватися до кінця карантину. Зайвий стрес мені ні до чого. А їжа зараз дорівнює позитивним емоціям. Особливо смачна (наліпила таки вчора вареники та пельмені). Тому те, що я побачила у дзеркалі, мене не засмутило: ще тиждень тому захисна маска вільно лежала на обличчі, сьогодні ж охопила його щільно, знайшовши дві пухкенькі, налиті щічки.

      У каналах Венеції вряди-годи з’являється риба, до римських фонтанів злітаються качки-лебеді, до берегів Сардинії пливуть дельфіни, а у парках Мілана бавляться зайці. Натяк?

      Поговорю про це завтра з Каналетто. Сподіваюся, потепліє і він вилізе з-за горщика з різдвяною зіркою, а я вийду на балкон. Сьогодні ж перед сном обов’язково попрошу в тих, хто на нас щось розпилює, щоб швидше вимкнули сирени швидких.

      16 день карантину, Мілан

      Бенджамін, звісно, незадоволений теперішніми прогулянками: короткочасні пересування непривабливими локаціями значно знижують шанси на зустріч із хорошим собакою. Була спроба бунту: тягнув повідок, прямуюючи убік парку. Зате познайомилися з сусідами. Це три чихуахуа. Просто раніше вони гуляли на балконі.

      Як же добре, коли світить сонечко – лийте його на нас, і побільше! Політики сказали, що (нарешті!), за статистикою, зажевріло світло в кінці туннелю.

      Згадала про всіх жуків, яких колись саджала на карантин у сірникові коробки та літрові банки. Вибачте мені, рідненькі!

      Небезпідставним було моє дитяче бажання стати вчителькою. Якщо раніше навіть при мінімальній взаємодії з дитиною під час виконання уроків мені доводилося запасатися коренем валеріани й червоним вином, зараз, пояснюючи той чи інший предмет, я впадаю у справжній азарт – хочеться викликати всіх до дошки.

      Вчора привезли машинку для манікюру. Поки працювала над лівою рукою, думала про те, настільки все ж таки мудра і прекрасна природа, які гарні натуральні нігті, ніжні, без кольору, нічого зайвого. І хто тільки придумав отой гель-лак, кому це все потрібно? Невже масонам? З іншого боку, звичайно ж, хочеться СКАЧАТЬ