Юрій Юрійович, улюбленець жінок. Євген Положій
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Юрій Юрійович, улюбленець жінок - Євген Положій страница 12

СКАЧАТЬ нас хотіли нагло взяти на «гоп-стоп» місцеві гопники, тому нам прийшлося натовкти їм пики; а Юрій Юрійович отруївся пиріжком із капустою, після чого кілька годин бігав до туалету, а в коротких перервах писав оповідання про своїх улюблених філософів-мандрівників «а ля Гриша Тефаль» – Йєбучка та Йіжолопа, яке назвав «Бог, жінка та смерть».

      Коли приїхав потяг, то до нього, здається, збіглося половина міста, у тому числі й ті самі гопники, яким ми натовкли пики. Ящики, що стояли вздовж перону, їхніми зусиллями миттю перевантажились у вагони, і коли ми нарешті змогли віддати провідниці свої квитки і потрапити всередину, то побачили, що половина плацкарту забита черешнею, а половина – пасажирами.

      Сезон ягід відходив; ми проспали майже до самого дому, і сни наші були наповнені запахом спілої черешні.

      Після таких пригод у «Войковці» наступного семестру ми з Юрієм Юрійовичем дуже затоваришували і багато часу проводили разом, хоча ні тоді, ні зараз я ніяк не можу збагнути, що нас поєднувало. Ми настільки різні, нас цікавили настільки несхожі речі, що, здавалося б, марно навіть намагатися знайти хоча б одну спільну тему для бесіди більше, ніж на три хвилини. Проте брешу, мали ми одне захоплення, від якого обидва отримували величезне задоволення.

      Річ у тому, що одна з моїх численних подруг (здається, її звали Лариса) мала досить дивне хобі. У весільні сезони її ледь не кожного тижня запрошували старшою дружкою. Чи то в неї було багато подруг, чи то хист у неї до цієї справи, це так і залишилося загадкою. Але чи не кожної суботи ми з Юрієм Юрійовичем мали можливість на халяву поїсти і випити. І повеселитись. Звісно, що нас на весілля ніхто не запрошував.

      Технологія дуже проста. Зовнішній вигляд – нейтрально-святковий, обов’язково по дорозі в ресторан на клумбах зриваються квіти. До залу входимо впевнено, усміхаючись, потискаючи руки всім чоловікам, які зустрічаються, як добрим знайомим. Важливий момент: треба ввійти до зали, коли молоде подружжя сидить за столом, щоб якомога більше людей вас бачило. Букет дарується нареченій, бажано при цьому поцілувати її легенько в щоку, а нареченого потрібно привітати, щиро обійнявши, як давнього друга, і поплескати по плечу. Ні в якому разі у цілях конспірації не можна називати власне ім’я, навіть якщо і наречений, і наречена просто вистрибують із весільних вбрань від бажання познайомитись – саме у цей момент усі мають зрозуміти, що насправді ви – їхні давні друзі. Родичі з боку нареченого думатимуть, що вас запросили з боку нареченої – і навпаки. Не соромтесь випити посеред залу «по штрафній», це зближує. Навіть якщо вас потім битимуть, то за все загалом. Отож почувайте себе легко і спокійно і не забувайте, для чого прийшли: поки ніхто нічого не підозрює, сміливо сідайте за стіл і їжте-пийте в три горла, азартно вступайте в бесіди з сусідами на політичні теми, вигукуйте тости, тобто поводьтеся природно. Із суворим виразом обличчя, міцно стиснутими кулаками СКАЧАТЬ