Покохати відьму. Костянтин Когтянц
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Покохати відьму - Костянтин Когтянц страница 11

Название: Покохати відьму

Автор: Костянтин Когтянц

Издательство:

Жанр: Героическая фантастика

Серия:

isbn: 978-966-03-5722-8

isbn:

СКАЧАТЬ від віспи, зроблене людьми одного світу, в іншому стовідсоткової гарантії не дає, – видається дрібницею. Але не для неї самої! Гризти себе буде – це точно. Крім того, втручатися у відносини між якірцем і його хазяйкою суворо заборонено. Взагалі, у нас усе, як у людей: буває, що дружимо парами, буває, що ревнуємо одне до одного, але це – поки справа стосується звичайних чоловіків, а з якірцем навіть просто познайомитися можна тільки з дозволу його, за висловом Хайні, пані (другий термін – хазяйка – він угадав правильно). Однак Меллі добре відомо, що я не побіжу скаржитися, і навіть якщо раптом усе стане відомо, – сестричка зробить круглі очі й присягатиметься: випадковий, мовляв, збіг.

      …А слово «сестричка» не в прямому смислі сказано – просто одного вони клану.

      – Твій новий якірець?

      Сказано про мене, і начебто засуджує вона мою Хазяйку. І до чого тут якір?

      – Боюся, що останній. Знаки мені були.

      – Скільки? – А вона злякалася. Злякалася за мою Пані.

      – Другий уже.

      – Це ще не напевно! Перші три часто брешуть! Небезпечно – починаючи з четвертого.

      – Сподіваюся.

      А тепер моя Пані неправду каже. Не розумію, що сталося, але Вона НЕ сподівається. Вона у біді!

      – Якірець надійний, тільки що кішку вклав у поєдинку. Тому коли що…

      – Кішку? А про – тут я жодного слова не зрозумів але, мабуть, ішлося про ящера – він тобі не розповідав? Он скелет під снігом.

      Повернулись обидві до мене, і я знову пережив – не згадав, а пережив з початку і до кінця сутичку з ящером. Потім – як Приятеля «виручав», а йому нічого й не загрожувало, сором-то який! (Я ніби вві сні був, розумів це, але прокинутися не міг.) Потім – як за ним, хворим, доглядаю, як за рибою пішов. Людожера добив і прокинувся.

      Друга чаклунка якось на мене дивиться так, ніби я дивовижа яка.

      – Ти знаєш мою думку…

      Про що думка, яка? Ясно – про мене щось, і знову не зрозуміло.

      – …Але якщо Знаки справжні – ой, сестричко, тримайся зубками. Все можна купити, крім трьох людських чеснот.

      Перекладач. «Усе можна купити, крім кохання, шляхетності, розуму» – отерське прислів'я.

      – Ну, щодо розуму…

      – Не дурніший він за нас із тобою!

      Приятелева пані скосила очі на замет, під яким лежав ящір.

      – Я б, наприклад, не здогадалася незнайомому звіру розтин улаштувати! А трюк з чоботом! Нерозвинений розум – та хто винен? Могла б чогось і крім меча навчити. Ти хоч помітила, що він письменний?

      А ти коли встигла помітити?

      – Якби, – обняла за плечі Приятеля. – Була б я вільною – відібрала б!

      Я не річ – не візьмеш.

      – Ну, хлопці. – Це моя Пані каже, і зрозуміло мені, що її слова обидва ми в головах чуємо, кожен своєю мовою. – Попрощайтеся.

      А як? Він швидше зметикував: вийняв один зі своїх СКАЧАТЬ