Мир хатам, війна палацам. Юрій Смолич

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Щоб здійснити програму, треба прийти до влади, а більшовики до влади не прийдуть.

      – Як же не прийдуть, коли… Тобто, я хотів сказати, що, звичайно, не прийдуть, але…

      – Більшовики до влади на Україні не повинні прийти! – знову сказав Шептицький гостро і нетерпляче. – Цього ж не допустите ви на чолі партії українських есерів! – Обличчя митрополита зробилось суворе, в очах блиснуло люттю. – 3 більшовиками треба… тільки так! – Він з хрускотом переломив між пальців олівець і жбурнув скалки та тріски на підлогу під ноги. – І не робіть тимчасом з більшовиків якогось страховища! Есери – ідеологи дрібного землевласництва. А для українського землевласника, або, як тепер кажуть – дрібної буржуазії, – утворення самостійної національної держави, – то оборона його найважливіших, економічних, інтересів. Землевласник, і великий і малий, підтримає наші заходи будування української держави: більшовизм для України не буде страшний!

      Грушевський пирхнув:

      – Не страшний! Саме в зв'язку з національним питанням більшовицька програма – найстрашніша для України! В Росії – вустами свого проводиря Леніна – більшовики домагаються для всіх націй права на самовизначення, а от на Україні керівник київських більшовиків П'ятаков – проти самовизначення української нації, проти української державності, проти української культури, проти школи, проти мови, проти…

      – Чи ви правду кажете, професоре? – Шептицький урвав запальну мову Грушевського: його спохмурніле відразу обличчя на кожне слово Грушевського вияснювалось більше і більше. – Керівник київських більшовиків – проти! І ви іритуєтеся з приводу того? Таж це велика радість для нас! Молитися Богові треба за цього П'ятачкова – нехай на тому світі Бог простить йому всі інші його більшовицькі гріхи!

      Грушевський спантеличено видивився на Шептицького.

      – Не розумію вас, графе…

      – А що тут розуміти? Таж П'ятачков ваш відвертає від більшовиків на Україні національно-свідомий елемент: кому ж приємно, коли тобою нехтують, а твої права заперечують? Хай Бог допомагає цьому милому П'ятачкову. Свята церква молитиметься за спасіння його душі!

      – Я саме так і оцінюю діяльність цього, до речі – П'ятакова, а не П'ятачкова, – зрадів Грушевський. – І я вже дав вказівку, щоб у нашій пропаганді наголосити на тому, що більшовики в Росії, – там, де в цьому немає жодної потреби, бо російський народ національно вільний, – за національне визволення, а на Україні, де нація доконче потребує самовизначення, – тут вони проти!

      – Бог благословляє ваш ясний розум, пане професоре!

      Дзиґарі в кутку в цю секунду вдарили п'ять разів: минула година, як митрополит прибув.

      Грушевський кліпнув оком на циферблат дзиґарів:

      – Який жаль, що запізнився ваш поїзд, а після того ви ще забарились… Часу лишається мало, а нам ще багато говорити!..

      Шептицький повів бровою:

      – О, я не марнувався ці півгодини, що запізнився до вас, пане професоре! Мені так заманулося СКАЧАТЬ