Різдвяний сюрприз. Андрей Курков

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ заробити! Хоча ні, на прожиток вони сяк-так заробляють, а ось на спокій – ні. Але процес іде. Й Андрюс, здається, в цьому процесі обганяє її, Барбору. Хоча це вона йому розповіла про «ринок клоунів» на рю де Севр. І хоча жодного реального ринку там не виявилося, але він його знайшов! Бо не дурень!

      Усмішка Барбори перестала бути сумною.

      І дуже вчасно. За вхідними дверима дзенькнули ключі. Два замки по черзі клацнули, і двері відчинилися.

      Барбора піднялася йому назустріч. Поцілувала.

      – Ти, мабуть, хочеш піти кудись повечеряти? – поцікавилася вона.

      – А що, у нас нічого немає? – розгубився Андрюс. – Я якось втомився сьогодні. Гадав, що вдома повечеряємо.

      Барбора з полегшенням зітхнула.

      – Я також втомилася, – зізналася вона. – Можемо і тут перекусити.

      Уже за столиком, поїдаючи круасан, перетворений на канапку з сиром, Андрюс трохи ожив, став безпричинно хихотіти і підсміюватися, чим викликав у Барбори цікавість.

      – Ти чого? – не витримала вона.

      – Татко цього хворого хлопчика, його звуть Ганнібал, – пояснив Андрюс. – Я таких диваків ще не бачив! Заплатив мені тільки двадцять євро сьогодні. Сказав, що всі гроші у нього пішли на дорогий італійський костюм. А сам і так прийшов у костюмі від «Г’юґо Босса».

      – А ти хіба тямиш в одязі? – здивувалася Барбора.

      – Ні, але на рукаві піджака у нього пришита лейбочка з фірмою! Сорочка також крута! Але нормальний чолов’яга цю лейбочку з піджака зрізав би! А він до того ж ще й дипломат! І їздить на крутому «мерседесі»!

      Барбора стенула плечима.

      – Африка, – видихнула вона з таким виразом, що це слово було ніби універсальним поясненням усього, що здивувало Андрюса. – А як хлопчик?

      – Нічого! Сміявся. У нього, виявляється, хвороба кісток. Але у Франції цю недугу лікують. У Камеруні медицини практично не існує. Ганнібал сказав. Правда, хлопчику доведеться лежати в лікарні кілька місяців.

      – Це добре, – Барбі закивала.

      – Чому добре? – Андрюс подивився на неї спантеличено.

      – Для тебе добре, – пояснила Барбора з нотками провини в голосі. – Поки він хворіє, у тебе є регулярна робота.

      – Так, – погодився Андрюс. – Тільки спочатку він мені платив по сорок євро, а тепер – двадцять.

      – Будь удячний і за це! Ти ж можеш там ще когось знайти для того, щоб розсмішити?!

      – Клоун не зобов’язаний смішити, – Андрюс дожував кінчик круасана і глянув у забарвлене вечірніми сутінками вікно, що виходило у двір. – Я, звісно, сиджу там, у кафе. І це справді схоже на «ринок клоунів». Заходить чоловік, розглядає нас, вибирає когось і веде… Найчастіше беруть Джека, він чорношкірий, іммігрант. Каже, що з Нігерії. Є два хлопці-албанці, Сесіль сказала, що вони рідні брати, сидять завжди похмурі, зовсім не смішні, приходять СКАЧАТЬ