Вона має таємницю. Сурженко Маргарита
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Вона має таємницю - Сурженко Маргарита страница 9

Название: Вона має таємницю

Автор: Сурженко Маргарита

Издательство: OMIKO

Жанр: Зарубежные детективы

Серия: Містичний детектив

isbn: 978-966-03-8938-0, 978-966-03-8939-7

isbn:

СКАЧАТЬ от, у нас удома якраз є шахи. Ти могла б тренуватися і в школі, і вдома.

      Так моє життя стало ще більш похмурим, адже по вівторках і четвергах я проводжала поглядом своїх однокласниць, які виходили з кабінету і йшли наліво в зал для танців. Я ж повертала праворуч і плела ноги на третій поверх, де в оточенні очкастих ботанів грала в шахи під керівництвом найнуднішого в світі викладача. Іноді я могла підійти до вікна, стати навшпиньки і витягнути шию. Тоді я могла побачити, як в залі гарно танцюють дівчата. Але потім я йшла назад за свою парту і вчилася вигадувати виграшні комбінації за допомогою коня і королеви.

      Через місяць Ніколас нарешті повернувся. По телефону я поскаржилася йому на те, що у мене зовсім немає косметики, він несподівано для мене привіз мені тональний крем, блиск для губ і туш для вій. Попросив не фанатично використовувати їх. Я вдячно обняла дядька і побігла ховати свою здобич в потаємні куточки своєї кімнати, щоб Лінда або її пилосос випадково не знайшли атрибути мого порочного життя – туш, від якої вії стають на міліметр довшими, що на думку Лінди, мабуть, повинно було діяти на чоловіків занадто спокусливо, а мене перетворювати в розпусне дівчисько. Спочатку я використовувала блиск і туш на вулиці після виходу з будинку по дорозі в школу. Потім зробила зовсім ризиковано – нафарбувалася вдома та пройшла повз Лінду, чекаючи її інфаркту. Але, звичайно, вона нічого не помітила на моєму обличчі. Адже від крему і туші насправді моя зовнішність практично не змінювалася.

* * *

      – Може, приготуємо сьогодні щось разом? – запропонувала якось Лінда. Ніколас знову подався в чергове відрядження, і ми залишилися вдвох.

      – Гаразд, – сказала я.

      Подумала, що настав нам час зблизитися, поговорити по-жіночому на кухні під час приготування пасти або запікання риби. Ми так іноді робили з мамою – змішували тісто для печива, розкатували на столі присипаному борошном, вирізали з нього зірочки і сердечка, укладали на деко, весь цей час говорили про всяку всячину. Мама розпитувала мене про те, що я відчуваю по відношенню до вчителів, чи подобається мені якийсь хлопчик, що ми подаруємо на день народження подружки, питала, чи йде їй нова сукня з вирізом ззаду. А коли печиво було в духовці, ми в очікуванні його готовності обговорювали плани на майбутнє, мама обов’язково питала мене, куди б я хотіла поїхати на канікули і щоб я хотіла з’їсти завтра на сніданок. Печиво заполоняло своїм ароматом все більше території нашої квартири, ми з нетерпінням чекали його готовності. А потім ми звали тата. Або він сам приходив, адже перед ароматом домашньої любові його дівчат важко було встояти. Мама вручала татові печиво у формі сердечка і говорила, що це її сердечко, а я давала таткові своє. Він обіймав маму і цілував її в щічку, обіймав мене і цілував мене в щічку. Він говорив про те, що наше печиво найсмачніше на світі, і він ніколи не їв такого смачного печива ні в одному, навіть найдорожчому, ресторані планети. І я так раділа тому, що йому сподобалося, що думала про кар’єру кухаря. У мене навіть був блокнот, в який я виписувала рецепти печива та іншої випічки.

      Але СКАЧАТЬ