Название: Крізь час. Темна вежа II
Автор: Стивен Кинг
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежное фэнтези
Серия: Темна вежа
isbn: 9786171272989
isbn:
Едді зібрався заправити сорочку (застебнуту на всі ґудзики і, хоч як це дивно, застебнуту правильно) в брюки, але раптом йому сяйнула в голову краща ідея. І він розстебнув ремінь.
– На це нема часу! – Стрілець зрозумів, що намагається крикнути, але не може. – Ті двері витримають тільки один удар!
– Я знаю, що роблю, – сказав Едді, сподіваючись, що так воно і є, і переступив поріг дверей між світами, розстібаючи джинси і ширіньку.
За одну мить по тому – мить відчаю і безнадії – стрілець пішов слідом. І тіло, сповнене фізичного болю, наступної секунди перетворилося на спокійне ка в свідомості Едді.
– Ще раз, – рішуче сказав Макдональд, і Дір кивнув.
Тепер, коли всі пасажири зійшли з трапа і він від’їхав від літака, митники витягли зброю.
– Нумо ж!
Двоє чоловіків рвонули вперед і разом навалилися на двері. Вони розчахнулися, уламок на мить затримався в замку, а потім упав на підлогу.
І перед їхніми очима виникла така картина: містер 3A зі штаньми, опущеними до колін, краї линялої пістрявої сорочки ледве прикривають член. «Схоже, ми справді піймали його на гарячому, – втомлено подумав капітан Макдональд. – Єдина проблема в тому, що це гаряче, наскільки мені відомо, – цілком у рамках закону». Зненацька він відчув тупий біль у плечі, в тому місці, яким він бив у двері – скільки? три рази? чотири?
– Що, в дідька, ви там робите, містере? – гаркнув він уголос.
– Взагалі-то я срав, – відповів пасажир 3A. – Але якщо вам, хлопці, дуже припекло, то я можу підтертися в терміналі…
– І, мабуть, зовсім нас не чув, так, розумнику?
– До дверей не зміг дотягтися. – 3A виставив уперед руку, щоб продемонструвати, і, хоча двері зараз криво звисали з петлі, спираючись на стінку праворуч, Макдональд зрозумів, про що йдеться. – Звісно, я міг би і встати, але в мене, типу, була безвихідна ситуація і руки зайняті. Ну, не те щоб вони були зовсім зайняті, якщо ви розумієте, до чого я веду. Я б і не хотів, щоб вони були зайняті. Ви слідкуєте за моєю думкою? – 3A посміхався переможною, трохи дурнуватою посмішкою, яка здавалася капітанові Макдональду справжньою, як купюра вартістю дев’ять доларів. З його слів виходило, що нахилитися вперед – це трюк, якого ніхто його ніколи не вчив.
– Вставайте, – сказав Макдональд.
– Залюбки. Ви не могли б трохи затулити собою жінок? – 3A чарівно всміхнувся. – Знаю, в наші дні це старомодно, але я нічого не можу з цим вдіяти. Такий уже я сором’язливий. Хоча взагалі-то мені нема чого соромитися. – Він підняв ліву руку, розвівши великий і вказівний пальці на півдюйма, і підморгнув Джейн Дорнінґ, котра, сильно зашарівшись, вискочила на трап. Сюзі вибігла слідом.
«На сором’язливого ти не схожий, – подумав капітан Макдональд. – Ти схожий на кота, який з’їв сметану, от на кого ти схожий».
Коли СКАЧАТЬ