Брати, або Могила для «тушки». Василь Базів

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ треба тримати саме на цьому емоційно пафосному рівні, бо у стані трансу Гоша міг за звичкою і за пушку вхопитися.

      – Ну що у вас за асоціації на основі набутого життєвого та парламентського досвіду і нашої суворої ринкової дійсності? Ми ж про вічне. Так от сеньйор маестро виніс на ваш розгляд три варіанти. Перший не можна назвати плагіатом, але цей проект близький за задумом до поховання Наполеона Бонапарта.

      – Та ти шо? То така могилка у Наполеона?

      У психіці відповідних архетипів реакція на імена, а ще краще – на поганяла, набагато рельєфніше викликала рефлексію, ніж різного роду поняття, особливо філософські.

      Це було попадання у десятку. Гошу позаочі ще на зоні називали Наполеончиком за його непримітний ріст і постійне прагнення вивищуватися над братвою. Цю манеру він переніс і у стіни парламенту, коли на засіданнях опозиційної фракції весь час намагався монополізувати за собою заключне слово резолюючої частини типу «порєшіть би їх» чи «та шо там референдум, коли мочить нада їх в каждому гальюні». Добре, що засідання фракції проводили без преси, а то вона ходила б потім із зів’ялими вухами від Гошиних сентенцій.

      – У нього, у Бонапарта. Просто схожа, але ясно, що гірша. Слабша. А ця, що на екрані, – то ваша, значить, могила. У того низькорослого французика, якого мало не замочили під Ватерлоо, спостерігається еклектика імпресіонізму і сюрреалізму з елементами ранньоеллінського романтизму. А у вас буде класичний бароко. Класика у дусі епохи Ренесансу. Аналогів у Європі немає. – Бранделлі жваво реагував на культурологічні терміни, які мають іншомовне походження.

      А Капцеві найбільше сподобалося останнє ключове формулювання:

      – І не треба, раз немає. Ти же знаєш, у нас у всьому ісклюзів має бути. Он Льолька, коли їздила із отцем нашим до Папи у Ватикан, купила собі у тому Римі бікіні. Закачаєшся. Ну шо, здавалося би, Едік, – трусікі, як трусікі на красивій попці. А як сдєлано! Я, ти знаєш, надивився того, але таких не бачив. Ото воно ісклюзів називається.

      – Саме так і не інакше. Чесно кажучи, у них така там глуха криза зараз, що їхні лідери не можуть собі дозволити навіть такий спрощений варіант, як було у Бонапарта. – Едіку хотілося потоптатися по тому французу, що поліз аж до Москви, але обморозив собі одне місце і почимчикував «восвоясі» до своїх парижів.

      – Нащот бабла – не потягнуть. – Петро Павлович був членом парламентського комітету із європейської інтеграції, тому перебував сповна у темі. – Он задрипану Грецію не можуть витягнути. Єврозона, єдрьона вош. Ти переведи йому, що ми за ціною не постоїм. Лиш би понравилось. І головне – щоб переплюнуть їхніх пихатих тих, як його, Бароззу зі всілякими Соланами.

      Едіку подобався перебіг перемовин. Він знав, що у його клієнта перевищене еґо і гіпертрофована самооцінка, але щоб настільки. Він уже навіть почав шкодувати, що відповідно не завищив тарифи. Було видно, як білий день, що цей наполеончик готовий платити утридорога. Лиш би переплюнути СКАЧАТЬ