Космічні мільярдери. Тим Фернхольц

Чтение книги онлайн.

      Але навіть описуючи подію, що, без сумніву, була для нього дуже болісною, відчувалося, що Маск був причетний до технічного пояснення, як і до вивчення технічних даних, щоб знайти його.

      – Це насправді дуже дивна причина руйнування, – зауважив він у притаманному йому стилі.

      А ще Маск дуже точно визначив винного у втраті цієї ракети: ним був неназваний постачальник тих сталевих розпірок. Надалі компанія відмовлялася від його послуг. Проблему вдалося вирішити власними силами.

      – Сім років тому, коли нас спіткала перша невдача, ми мали чотири сотні працівників. Тепер їх у нас майже чотири тисячі, – сказав Маск. – Гадаю, що для виконання певних завдань, нам не знадобиться стороння допомога.

      Через місяць після невдачі Маск пообіцяв повернутися до польоту не пізніше вересня. Але навіть наприкінці жовтня не було чіткої інформації про те, коли може відбутися наступний політ «Space X». Ходили чутки, що Федеральне управління цивільної авіації США відмовилося визнавати пояснення втрати ракети, яке надала «Space X». Підпірки були відволіканням уваги, тож ці теорії ширилися, а реальну проблему можна було знайти у новітніх матеріалах, використаних для будівництва самого резервуара з гелієм. «Space X» вдалася до технології виготовлення баків із карбонового волокна, але більшість космічних інженерів вважали цей крок занадто ризикованим – утримування рідкого кисню, в оточенні карбонового волокна, органічного матеріалу, натякало на виникнення небезпечної хімічної реакції.

      Це були найважчі часи за всю історію компанії. Ніхто за стінами «Space X» не знав напевне скільки грошей вони втрачали, коли пропустили дати запланованих польотів, – Маск оцінив ці втрати в сотні мільйонів доларів – а інсайдери раптом почали сумніватися. І хоча вони й не знали цього, «Space X» опинилася за крок до того, щоб її обійшла «Blue Origin».