Дочка снігів. Джек Лондон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ йому, як то він гарно гостював у Велсів. Місіс Шовіл аж хихотіла, виявляючи свій захват, особливо ще коли лейтенант кінної поліції та кілька його співвітчизників голосно проспівали «Пануй, Британіє» [2] та «Боже, бережи королеву» [3], а американці відповіли їм піснями «Моя батьківщина» [4] та «Джон Браун» [5]. Тоді довготелесий Алек Боб’єн, король Серкл-Сіті, став вимагати «Марсельєзу» [6]. Розійшлися всі, голосно виспівуючи на вулиці «Сторожу на Рейні» [7].

      – Не приходьте на такі вечори, – пошепки сказала Фрона, прощаючись із Корлісом. – Ми не встигли й словом перемовитись. А я знаю, що ми з вами потоваришуємо. Скажіть, випросив у вас Дейв Гарней цукру?

      Вони обоє засміялися, і Корліс пішов додому при світлі північного сяйва, намагаючись дати певний лад тим враженням, що справив на нього сьогоднішній вечір.

      Розділ VIII

      – А чого б мені не пишатися своєю расою?

      Щоки у Фрони горіли, очі палали. Вони обоє згадували своє дитинство, і Фрона розказувала Корлісові про свою матір, яку ледве пам’ятала. Гарна й білява, типова англосаксонка – такою уявляла її собі Фрона з власних спогадів та з оповідань батька й старого Енді із поштової контори в Даї. Розмова зайшла про раси взагалі, і Фрона, захопившись, висловила думки, що Корлісові, як людині з консервативними поглядами, видалися непевними і не досить обґрунтованими. Він гадав, що стоїть понад расовим егоїзмом й упередженнями, і тільки сміявся з її дитячого світогляду.

      – Це властиво людям вважати себе за найвищу расу, – казав він. – Цей егоїзм наївний і цілком природний, зрозумілий і навіть корисний, але хибний по суті. Євреї вважали себе – та й досі вважають – за богом обраний народ…

      – Тим-то вони й залишили такий глибокий слід в історії, – перехопила Фрона.

      – Але життя не підтвердило їхніх поглядів! І подивіться ще з другого боку. Для нації, що вважає себе вищою, інші нації здаються нижчі. Це зрозуміло. Свого часу кожен римлянин вважав себе вищим за царя. Коли римляни зустрілися з нашими дикими предками в германських лісах, вони тільки звели у подиві брови: «Це нижча раса, варвари!»

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Тернер, Джозеф Мелорд Вільям (1775–1851) – визначний англійський художник.

      2

      «Пануй, СКАЧАТЬ