Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антология

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ садити. Той же слуга Божий Іл украв одно зерня і сховав його під язик, бо не мав де його инде сховати, не маючи на собі одіння. І тому то й тепер ангели не мають плоті, а й одіння не мають. Святий євангелист Лука свідчить: дух плоти і кости не має.

      Посадив Бог насіння, а одного не дощитався і мусів Іл го вернути. Відоме пану стало то перше злодійство. Бог, Отець небесний, видячи його шаленство і злую мисль, узяв те зернятко і посадив його посеред раю. І сказав Бог до свого слуги:

      – Темний бісе, тоє дерево тобі буде на прогнаніє, ти ся будеш сего дерева лякати.

      А гордий слуга Іл не змовчав Пану своєму:

      – Пане, коли мені буде сіє дерево на прогнаніє, на лякання, то тобі буде на розп’яття.

      За то був Бог Отець не ласкавий до свого старшого слуги Іла. За то мусив він завше стояти перед паном своїм.

      А коли ж Бог зоставив Адама у раю, пішов із ангелами оглядати вселенную, та сіли собі на горі Сигор Господь зі світлими ангелами, сказав Іл до Бога:

      – Пане, он ту є купа камінная. Учини, Пане, з того каменя хліби, то буду вірити, жи ти єси правдивий Бог і Бог ангельський.

      Рече до него Бог:

      – Не хлібом єдиним жив чоловік, але всяким словом Божим, котре виходить із уст Божих.

      Далі пішли з гори на вселенную, преч сіли собі на простореє місце, жи всю вселенную видати, на гору Арвань. Оглянули всеньку вселенную підсонячну, ріки, джерела, землю чисту, зелену, квітами украшену. Рече Іл Богу, Пану своєму:

      – Пане, знаю тя, жи ти є Бог правдивий і Бог ангельський, відаю, жи створив-єс небо і землю, сонце, місяць, звізди, ріки, джерела і всякоє диханіє і чоловіка у раї. Ти є Бог правдивий, а я, Пане, старший слуга твій. А ми можемо рівнії собі бути. То твоє: небо, сонце, місяць, звізди, хори ангельські – маєш всього досить. А моєю буде земля.

      Рече єму Бог:

      – Не твоя, моя земля.

      Рече Іл до Бога:

      – Пане, поклонися мені: я тобі дам усю вселенную, а я тобі буду слуга предобрий.

      Рече йому Бог:

      – Іди за мною, сатано! Не будеш ти спокушати Бога твого во віки!

      І враз усе тіло почорніло його як головня. І тоді то прозвали його ангели Сатанаіл. Бо той ангел мав мисль будувати собі столицю на землі і так мовив:

      – А то є Бог на небі, має маєстат і престол, а я створю собі престолець на земли і буду подобен Вишньому.

      Але того негоден був зробити.

      Потім пішли до першого хору небесного. Сів Бог Отець на крилі небесному, тобто на краї хора небесного, на краї неба. Коли вийшов Бог Отець на небо з землі, зрадувалися йому всі ангели, архангели, херувими і серафими.

      І от Сатанаіл у радости своїй, у пишній гордости свого пишного стану, рече до Бога Вседержителя:

      – Я, Сатанаіл, котрого жахаються ангели і вся твар, Пане, просив-єм тебе, аби-сь учинив на землі хліби з каменя, коли ходили-сьмо по землі. Не хотів-єс. Просив-єм тебе, аби-сь мені ся поклонив за всю вселенную, щоби юж тобі віддав. Не хотів-єс. СКАЧАТЬ