Название: Тотем і табу
Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Жанр: Классики психологии
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-8790-4
isbn:
64
Олександра Андріївна Константинова (1871–1944), авторка монографії «Мадонни Леонардо да Вінчі» (1908) – вчений-медієвіст. Після закінчення гімназії в Херсоні мешкала в Одесі. Скінчила історико-філологічний факультет Вищих жіночих курсів і виїхала за кордон з метою вивчення західноєвропейського мистецтва. У 1907 отримала ступінь доктора Цюріхського університету. З 1907 працювала на кафедрі історії мистецтв Вищих жіночих курсів у Петербурзі й завідувала бібліотекою Музею мистецтв і старожитностей (прим. пер.).
65
Pater W. Die Renaissance. 1906, с. 157 (прим. авт.).
66
У кн. Scognamiglio, с. 32 (прим. авт.). У кн. Schorn L. ІІІ Bd. 1843, с. 6 (прим. авт.).
67
Таке припущення робить також Мережковський, хоча він вигадав історію дитинства Леонардо, яка в істотних аспектах відрізняється від нашої, відтвореної через фантазію про шуліку. Якби Леонардо сам мав таку усмішку, традиція неодмінно зберегла б переказ про неї (прим. авт.).
68
Muther, с. 309 (прим. авт.).
69
Muther, с. 309 (прим. авт.).
70
О. Константинова (цит.) пише: «Сповнена ніжності Марія дивиться на свого улюбленця з усмішкою, що нагадує загадкову усмішку Джоконди», і в іншому місці про Марію: «В усіх її рисах панує усмішка Джоконди» (прим. авт.).
71
Seidlitz W. V. L. d. V. II Bd, с. 274 (прим. авт.).
72
Уривок у квадратних дужках (с. 67–70) – текст і дві графічні ілюстрації – становить частину розділу, додану автором у пізніших виданнях, спершу у вигляді примітки, а згодом як самостійну частину викладу, яка дещо порушує його послідовність (прим. пер.).
73
Пор.: «Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie» (прим. авт.).
74
Істотнішої похибки, допущеної Леонардо в цьому записі, оскільки 77-річному батькові він дав 80 років, я ще торкнуся (прим. авт.).
75
Рядки з Дантового «Раю» подаємо у перекладі Є. Дроб’язка.
76
Схоже, в обговорюваному місці щоденника Леонардо помилився також у кількості своїх братів і сестер, що дивним чином суперечить його позірному педантизму (прим. авт.).
77
За Seidlitz. L. d. V. с. 27 (прим. авт.).
78
За Solmi. Conf. fior. с. 13 (прим. авт.).
79
Müntz. Op. cit. c. 292 і далі (прим. авт.).
80
Див. у Herzfeld. с. 292 (прим. авт.).
81
’Ανάγκη (гр.) – Ананке (Неминучість), у давньогрецькій міітології мати Мойр, які визначають долю людини. У філософії окреслює поняття потреб – переважно об СКАЧАТЬ