Кращий вік для смерті. Ян Валетов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ неможливо, але він тримався, долаючи позиви до блювоти. Найбільше Книжник боявся впасти і зануритися в рідину обличчям.

      Тім чув, як позаду хрипить Білка – їй доводилося ще важче, однією рукою вона все ще тримала палаючий фальшфеєр. Хід став іще вужчим і пішов угору, хоча й ледь відчутно. Вони вже не повзли – протискувалися, і Книжник уявив собі, як вони застрягають у цьому проході. Наглухо. І від однієї цієї думки його почало бити жахливими, схожими на судоми дрижаками.

      Книжник вивалився з вузької труби в бетонний короб, і коли фальшфеєр висвітлив нутрощі їх нового притулку, зрозумів, де вони знаходяться.

      Праворуч від них повинна була розташовуватися Банка, зліва – залізний павільйон з гнилим дахом, в якому колись торгували сендвічами, солодкою ватою та напоями.

      Білка побачила місце, де бетонна кришка короба викришилася, утворивши широку щілину і, хлюпаючи у смердючому в’язкому бруді, побігла туди. Тім, похитуючись, побрів за нею.

      На його подив (він усе ще зберіг здатність спостерігати і дивуватися), вона сунула фальшфеєр у густу рідину під ногами і легкою тінню вилетіла в отвір, залишивши Тіма на самоті. Книжник злякався, що вона кине його тут, причому злякався по-справжньому. Страх додав йому сили, він ухопився за бридкий край, підтягуючись, і відчув руку Білки на своєму комірі. Секунда – і він упав на траву, дихаючи на повні груди. Над ним височіло нереально зоряне небо, таке високе і красиве… Він із насолодою втягнув повітря в легені, силкуючись очистити їх від…

      – Бігом! Бігом!

      – Не можу… – видихнув він.

      – Здохнеш. Встав і пішов!

      І він знову встав, тому що йому було соромно здохнути ось тут після того, як він усе-таки виліз…

      Погоня розгорнулася за якусь сотню метрів від них. Книжник крізь підлісок бачив, як танцюють язики полум’я за вікнами Бібліотеки. Його Бібліотеки. Його дому. І відразу ж відвернувся. Треба було дивитися під ноги. Білка спеціально не йшла у відрив, хоча могла давно зникнути безслідно. Книжник подумав, що вона рятує не його, а книжки, що лежать у рюкзаку. І його вміння складати з букв слова. Не більше. Сам він ніякої цінності не становив – худий, невмілий, проблемний тягар. Бездомний ізгой.

      Вони звернули, намацуючи нову стежку. Крики переслідувачів лунали тихіше – плем’я явно збилося зі сліду, але Тім знав, що це ненадовго.

      Слідопити свою справу знали туго, а їх із Білкою можна було знайти, навіть якби вони літали, тільки по запаху, було б бажання. Бажання, судячи з усього, було. А вже після смерті Ноги…

      Знову поворот.

      І тут Книжник зрозумів, куди веде його супутниця, і ледь утримався від того, щоб не повернути назад.

      Білка прямувала до Боліт.

      Роздiл третiй. Болота

      Облом дивився на Ногу. Нога все ще димів.

      Він не встиг обгоріти до кісток, тіло витягли раніше, ніж Бібліотека зайнялася всерйоз, але засмажитися встиг. Одяг СКАЧАТЬ