Кривавими слідами. Ксенія Циганчук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кривавими слідами - Ксенія Циганчук страница 22

СКАЧАТЬ ласка, копію, – попросив Кир’ях.

      Кирило з готовністю відповів:

      – Звісно, зараз.

      – Є щось? – звернувся Скляр до Валентина.

      – Машина зареєстрована на фірмі «Рентакар», – читав він. – Це фірма з надання в оренду машин. Працюють вони до дев’ятнадцятої, – мовив патрульний і глянув на годинник.

      До закриття офісу лишалося десять хвилин.

* * *

      Понеділок, 21 січня 2019 року. 19:10

      Власта припаркувалася біля «Рентакару». На задньому сидінні не припиняли обговорювати справу Нагай і Скляр. Слідчий та опер не поспішали, хоч знали, що їх чекають. Перед відправленням сюди Власта зателефонувала і просила, аби їх дочекалися. Валентин разом із Кир’яхом поїхали по інших торгових точках перевіряти, чи не було ще фактів продажу армованої стрічки.

      Під час поїздки жінка-коп спробувала внести свою точку зору з приводу справи, проте, як і очікувала, ніхто її не слухав. Патрульна більше схилялася підозрювати Артема Бойка, приятеля Вітторіно. Гроші – значно більший привід для вбивства, аніж просто помста за те, що збираються кинути. Звісно, ця версія теж має право на існування, але їй чомусь у неї мало вірилося. Віталіна Волошко значно молодша і красивіша за Ілону Вітторіно. І по ній видно, що вона звикла причаровувати чоловіків. Це у неї в крові. Навіщо вбивати, коли можна відвоювати? Ну або ж просто знайти собі іншого.

      Опери та слідчий поки що вважали Волошко за найпершу підозрювану. Крім неї з’явився Сергій Ковальчук, директор кав’ярень, які створив Вітторіно. Щоправда, мотиву його вони поки так і не збагнули. Скляр скаржився, що той досі не відправив якоїсь потрібної інформації. І що це підозріло.

      Жінка подивилася на старших за званням, які, нарешті, вийшли з машини і попрямували до офісу. Із вулиці війнуло морозом, що, як завжди, насувався на ніч. «Коли ми вже роз’їдемося по домівках?» – подумалося. Не те щоб їй не цікаво, однак донька вже давно прийшла зі школи. Звісно, дівчинка в неї самостійна, сама може повчити уроки і приготувати вечерю. І Власті теж. Патрульна глянула на годинник. Зовсім скоро мала б заступати нова зміна. Її дванадцятигодинне чергування завершувалося. Вони б із Валентином скоро мали повернутися на базу, здати зброю. Завтра ж із шести сорока п’яти ранку знову бути на роботі. Це так, як зазвичай відбувається. Дві денні зміни по дванадцять годин. Потім дві доби відпочивають. Далі дві нічні зміни по стільки ж годин.

      Але щось підказувало жінці: цього разу буде зовсім інакше.

* * *

      Понеділок, 21 січня 2019 року. 19:20

      – Так, це наша машина, – підтвердила жінка, як для себе визначив Скляр, років п’ятдесяти. – Її повернули сьогодні вранці.

      – У справному стані? – нашорошився Тарас. За день він шалено втомився, живіт бурчав від голоду.

      – Так, ми перевіряємо кожну автівку після повернення. Трішки брудна зовні, проте все добре.

      – Повертав цей чоловік? – Єгор указав на знімок, зроблений з відео.

      Жінка уважно глянула СКАЧАТЬ