Кривавими слідами. Ксенія Циганчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ потер долоні: незважаючи на те, що працював із новеньким усього три тижні, уже чудово розумів методи, якими той користується: безмежна ввічливість, усмішка, врівноваженість і… намагання вибити підозрюваного з колії, розізливши його. У найнесподіваніший для того момент. Щоб той схибив. А підозрювані в нього – усі фігуранти справи. Аж допоки не знайде справжнього злочинця і не переконається в його вині. Єгор і в житті доволі різкий, тож роздратувати когось для нього не складає особливих зусиль.

      Так, питання Скляра, хоч і цілком логічне, а виявилося неочікуваним для жінки. Спершу Єгор поставився до неї прихильно, а тепер такий випад. Кинув погляд на патрульних. Ці «зелені» зачаровано слухали. «Ну що ж, дивіться, як працюють професіонали».

      – Майно переходить мені, Крістіні та моєму синові, – додала Ілона. – Проте це не означає, що вбила я. Не забувайте, мене навіть не було в місті, коли все сталося. Зі мною в маршрутці їхало багато людей. Майже була повна. У вас є змога переконатися. Приїхала під ранок.

      – Звісно, ми це зробимо, – пообіцяв Тарас.

      – Чому ви не скористалися своєю автівкою? – знову Власта втрутилася в розмову.

      – Не зрозуміла, перепрошую, – Ілона озирнулася до патрульної.

      – Ви маєте свою машину, однак до Києва поїхали маршруткою, – пояснила жінка-коп.

      Валентин зиркнув на колегу: вона геть захопилася цією справою.

      – Дорога неблизька, мені не хотілося самій кермувати. Не в таку погоду, як зараз, – Ілона кивнула в бік вікна. Надворі вкотре за зиму танув сніг. Уночі, як правило, усе замерзало. Удень починалася відлига.

      «Гм… А ця жінка доволі розумна», – Єгор покосився на Власту. На мить їхні очі зустрілися. «І вона мене терпіти не може». Цей факт його добряче повеселив. Він розумів, що по службі вищий за неї і завжди так буде. «Нехай собі ненавидить».

      У цей же час Ілона роздивлялася обох поліцейських. Якби Єгор раніше не представився, думала б, що головний не він. Якийсь надто худий та жилавий. Геть не схожий на поліцейського. «Вони зібралися всі тут, щоб відразу мене заарештувати? Але ж у них немає нічого проти мене. А в мене – беззаперечне алібі. Навіщо тоді весь цей цирк?»

      – У вас ще є запитання? Можу я вже піти до Крістіни?

      – Опишіть характер вашого чоловіка, пані Ілоно, – попрохав Скляр.

      – Характер?

      – Так, яким він був? Які звички мав?

      Єгор любив складати портрет не лише підозрюваних, а й жертви. Часто це допомагало. А головне – характеризуючи когось, ми можемо випадково видати своє справжнє ставлення до того, про кого розповідаємо.

      – Веселим. Узагалі-то приязним.

      – Запальним? – підказав Скляр ніби між іншим.

      – Прошу?

      – Чув, італійці мають запальний темперамент. Ну там, настрій ні з того ні з сього змінюється чи дратуються з будь-якої причини.

      – Бувало в нього подібне, – відповіла Ілона, очевидно, щось пригадуючи. – Але я б сказала, СКАЧАТЬ