Рослини. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      Скам’янілі стовбури деревистих папоротей були описані одним німецьким вченим, який назвав їх Баагеїеш, що означає «шпакове каміння», бо поперечний зріз цих папоротей нагадує малюнок на грудях шпака. Завдяки цьому дуже красиве «шпакове каміння» широко використовується для виготовлення прикрас, статуеток тощо.

      Частина папоротей продовжувала розмножуватися спорами. Але виникли також нові види рослин, які мали таке саме листя, як у папоротей, але розмножувалися насінням. Воно містилося в маленьких сумочках на листках, а коли визрівало, то падало на вологу землю або у воду.

      Саме в цей час з’явилися і можливі предки хвойних рослин – кордаіти, з яких в основному складаються вугільні запаси Кузбасу. Гадають, що вони походять від папоротей і особливо розповсюдилися з середини карбону. Але нащадки далеко переросли своїх предків. Кордаіти виростали до 40 м заввишки. При цьому їх довге вузьке листя, що нагадувало стрічки, як у півників або кукурудзи, росло на самому вершечку, а стовбур залишався зовсім голим.

      Поміж листям у кордаїтів росли сережки, в яких містилося або насіння, або так звані спорангії – невеличкі утворення з пилком усередині.

      Довгий час вважалося, що кордаіти росли в лісі на відносно посушливих місцях. Проте нещодавно з’ясувалося, що вони мали повітряні порожнини в коренях, схожі на ті, що їх мають рослини в мангрових заростях, які періодично заливає вода. А їх сусідами зазвичай були вологолюбні лепідодендрони.

      Для карбону були характерними також каламіти. Якщо ви уявите собі звичайний хвощ, але збільшений у 20—30 разів, ви матимете чітке уявлення про зовнішній вигляд каламітів. Це були справжні дерева з добре розвиненою деревиною, що не властиве сучасним хвощам.

      Українські вчені А. К. Щоголєв та О. П. Фисуненко довели, що в кам’яновугільних лісах Донбасу існували три групи рослин. Представники першої – лепідодендрони, каламіти, папароті та кордаіти – росли на вологих місцях, у приморських болотяних низинах. Друга, до якої належали справжні та насіннєві папороті, полюбляла сухі місця на узвишшях. А найсухіші території опанували перші хвойні рослини та деякі насіннєві папороті.

      Викопні хвощові рослини

      Далекими родичами каламітів були трависті сфенофіли, що в перекладі з грецької означає «клинолисти». Листя вони мали коротке, на кінцях дуже розширене.

      На зміну кам’яновугільному прийшов пермський період. У ньому вже існували сезонні зміни клімату та кліматичні зони, схожі на сучасні тропіки та зони помірного клімату. В таких умовах розкішні СКАЧАТЬ