Балакуче яблуко та інші історії. Юрий Винничук

Чтение книги онлайн.

      – Добре, а звідки ти знатимеш, коли воно дозріє?

      – Воно мені само про це скаже.

      – Що? – здивувався Гопля. – Яблуко скаже? Що ти вигадуєш? Яблука не вміють розмовляти!

      – А ти пробував коли-небудь заговорити до яблука?

      Гопля як стояв, так і впав. Адже цю фразу сказав не він і не Піпля, а ніхто інший, як саме яблуко, що лежало біля ніг.

      – Ось бачив? – сказав Піпля. – Говорить, ще й як! Тепер віриш?

      – Ні, не вірю, – замотав головою Гопля. – Це якісь твої жарти. Яблука не говорять!

      – Піднеси мене до вуха, – сказало яблуко, – і сам переконаєшся.

      Гопля слухняно підніс яблуко до вуха і прислухався:

      – Ну?

      – Що, ну? – озвалося яблуко.