Острів кохання. Анна Шила

Чтение книги онлайн.

      На вечерю Жульєн і Анна вирушили у японський ресторан. Частуватися місцевою їжею того вечора Жульєн не радив, бо до неї слід звикати поступово. Замовили саке, сливове вино, суші та водорості, а потім ще монаку – традиційний японський десерт: бобовий джем між двома тонкими хрусткими вафлями з солодкого рису.

      За вечерею Анна розповідала про своє життя у Києві. Проте з більшою цікавістю розпитувала Жульєна, адже Бірма сповнена багатьох таємниць.

      Після вечері пара вирішила прогулятися містом. Завбачлива жінка вдягла зручні сандалі, тож відсутність тротуару її більше не лякала. Невдовзі перед очима постала велична центральна пагода – Шведагон. Анна бачила її лише здалеку. Але навіть на відстані грандіозна споруда випромінювала особливе світло й енергію.

      Шлях додому пролягав через місцевий базар, який працював до самого ранку. Тут можна було знайти все, що бажала душа, за безцінь – місцеві свіжі фрукти, овочі, зелень, різні делікатеси. На полицях красувалися кавуни, дині, полуниці, ананаси та інші заморські ласощі. Анна звернула увагу на те, що довкола було досить брудно. Але Жульєн її заспокоїв. Він запевнив, що головне – це абстрагуватися, тоді нічого «такого» не трапиться. Прогулюючись, Жульєн і Анна потрапили у китайський квартал, де смачно пахло готовою їжею. Згодом китайський квартал змінився на мусульманський. Анна не повірила своїм очам, побачивши перед собою справжню мечеть. Жульєн розповів, що мусульман у Янгоні близько мільйона.

      Дісталися до дому вже близько півночі, упали на ліжко знесилені, але щасливі.