Манускрипт з минулого. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ котрих упіймали за курінням у туалеті. А вчителька продовжувала:

      – Слухайте мене уважно! Роботу ви не зробили, тому я не заплачу вам нічого. Якщо хочете отримати свої гроші, до понеділка ця стіна має бути рівна, як…

      Вона запнулася, видно, шукаючи відповідне порівняння, але, судячи з усього, її знання з математики обмежувалися лише назвою предмета. Фурія нервово трусонула головою і повернулася, щоб піти. Уже на порозі повідомила ошелешеним майстрам:

      – А втім, можете йти! Знайду інших робітників.

      І зникла. А Павло з Василем залишилися стояти посеред «бракованої» кімнати вже не в робочому одязі, зі складеними інструментами і без грошей.

      – Твою мать! – видавив із себе Василь Гутовий. – А щоб ти…

      Він узагалі-то був неконфліктний, належав до якоїсь секти, не пив, не курив і навіть не лихословив, але у деякі моменти, от коли йому на ногу впав перфоратор чи як ось тепер, не витримував, але все ж зупинявся перед «найголовнішим».

      – І що далі? – розгублено запитав Павло Загородній.

      Замість відповіді Василь Гутовий підняв з підлоги свою чималеньку сумку.

      – А гори це все синім вогнем! – випалив він.

      – Ти куди? – не зрозумів Павло.

      – Ти ще питаєш? Додому. І тобі раджу. Тут роботи на тиждень, і це за умови, що стіна, а з нею і будинок не розвалиться. А гроші я зароблю в іншому місці. Ти зі мною?

      Павло скрушно похитав головою. Він згадав, що саме цих неотриманих грошей не вистачає йому і його сім’ї для погашення чергового кредиту, необачно взятого Павлом ще рік тому, і час чергового внеску спливає саме у понеділок.

      – Я спробую виправити, – невпевнено сказав він.

      – Що ж, щасти! Але пом’янеш мої слова: вона тебе розведе, як «юпі» у трилітровій банці, і ти втратиш не лише свої гроші, але і час.

      – І все ж я спробую, – повторив Павло.

      – Інструмент тобі залишити?

      – Справлюся своїм.

      Вони подали один одному руки; Василь покинув кімнату, а Павло почав переодягатися у робоче.

      Перед тим, як приступити до роботи, Загородній зателефонував дружині. Вона зраділа його дзвінку, але одразу засмутилася, дізнавшись, що сьогодні він не приїде.

      – Що сталося? – стривожено запитала Анастасія.

      – Та нічого особливого, просто ми не встигли закінчити роботу, – заспокоїв її Павло.

      Зрештою, він нічого і не вигадав.

      – А завтра ти приїдеш?

      – Напевне, в неділю. Я зателефоную тобі, коли чекати мене.

      – У тебе все гаразд? – допитувалася дружина.

      – Не хвилюйся.

      – Просто у тебе якийсь стривожений голос.

      – Не звертай на це увагу. Стомився.

      – Може, я до тебе приїду. Привезу щось поїсти.

      – Це даремно, – відповів Павло. Йому найменше хотілося втягувати Настю у свої справи. – Їсти я маю, де спати, також.

      Вони СКАЧАТЬ