Ім'я вітру. Патрик Ротфусс

Чтение книги онлайн.

      Але не всі вони були людьми. Коли Тейлу вдарив четвертого, пролунав звук, який видає залізо під час гартування, і запахло горілою шкірою. Бо четвертий чоловік узагалі був не людиною, а демоном у людській шкурі. Коли це відкрилося, Тейлу схопив демона і зламав його голіруч, прокляв його ім’я та відправив його назад, до зовнішньої пітьми, домівки його кодла.

      Ті троє, що залишилися, дозволили позбивати себе з ніг. Демонів серед них не було, але демони втекли з тіл деяких людей, які падали. Упоравшись, Тейлу не став говорити з тими шістьма, які не перейшли, і не вкляк, щоб обняти їх і подбати про їхні рани.

      Наступного дня Тейлу взявся доробляти розпочате. Він ходив від поселення до поселення, пропонуючи кожному селу на своєму шляху той самий вибір, який дав раніше. Завжди виходило одне й те саме: дехто переходив, дехто залишався, деякі люди взагалі виявлялися демонами, а таких він знищував.

      Але був один демон, який уникав Тейлу. Енканіс, чиє обличчя повністю ховалося в тіні. Енканіс, чий голос врізався в людський розум ножем.

      Хоч де Тейлу зупинявся, щоб запропонувати людям обрати шлях, виявлялося, що Енканіс був там зовсім недавно – нищив посіви й отруював криниці. Енканіс, який підбурював людей убивати одне одного і крав дітей з ліжок уночі.

      Коли минуло вже майже сім років, Тейлу обійшов увесь світ. Він вигнав демонів, які нас мучили. Усіх, окрім одного. Енканіс бігав на свободі й трудився за тисячу демонів, руйнуючи та плюндруючи все на своєму шляху.

      Тож Тейлу гнався, а Енканіс тікав. Невдовзі Тейлу відділяв від демона один виток шляху, потім – два дні, потім – півдня. Нарешті він підійшов так близько, що відчував холодний слід Енканіса й помічав ті місця, яких він торкався руками й ногами, бо вони були позначені студеним чорним інеєм.

      Знаючи, що за ним женуться, Енканіс прийшов до великого міста. Володар Демонів прикликав свою силу, і місто було зруйноване. Він зробив це, сподіваючись, що Тейлу затримається й він зможе втекти, але Бродячий Бог зупинився лише для того, щоб призначити священиків, які б піклувалися про людей зруйнованого міста.

      Енканіс тікав шість днів і зруйнував шість великих міст. Але на сьомий день Тейлу підійшов до нього, перш ніж Енканіс зумів застосувати свою силу, і сьоме місто було врятоване. Саме тому сім – щасливе число, і саме тому ми веселимося в кенін.

      Тепер Енканіс опинився в тяжкому становищі та зосередив усі думки на втечі. Але на восьмий день Тейлу не зупинився, щоб поспати чи поїсти. І тому наприкінці повалка Тейлу спіймав Енканіса. Скочив на демона і вдарив його своїм ковальським молотом. Енканіс упав каменем, але молот Тейлу розбився й залишився лежати в поросі на дорозі.

      Тейлу ніс обм’якле демонове тіло цілісіньку ніч, а на ранок дев’ятого дня прийшов до міста Атура. Побачивши, як Тейлу несе непритомного демона, люди подумали, що Енканіс мертвий. Але Тейлу знав, що той так просто не помре. Його не можна було вбити звичайним клинком або ударом. Не можна було втримати за ґратами СКАЧАТЬ