Поклик Ктулху. Говард Филлипс Лавкрафт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Два набори звуків, що зустрічалися найчастіше, описувалися буквосполученнями «Ктулху» і «Р’льєг».

      23 березня, зазначалось в рукописі, Вілкокс не прийшов; відвідини його помешкання засвідчили, що він став жертвою якоїсь невідомої лихоманки, і його перевезли до родинного будинку на Вотермен-стрит. Тієї ночі він лементував, розбудивши інших художників, котрі жили поблизу, і відтоді в його стані чергувалися періоди марення з повним безпам’ятством. Мій дідусь одразу ж зателефонував його сім’ї і з того часу уважно стежив за станом хворого, часто звертаючись за інформацією до офісу доктора Тобі на Теєр-стрит. Вражений лихоманкою мозок хворого заселяли дивні марева, і лікар, котрий повідомляв про них, час від часу аж сіпався зі страху. Ці видива містили не лише те, про що колись розповідав юний Вілкокс, але все частіше згадувалися гігантські створіння, «в цілу милю заввишки», які ходили або незграбно пересувалися навколо. Жодного разу він не описав їх повністю та чітко, але ті уривчасті слова, які повторював доктор Тобі, переконали професора, що ці істоти, далебі, ідентичні з безіменними чудовиськами, яких юнак зобразив у своїй «скульптурі зі снів». Згадка про цей об’єкт, додавав лікар, завжди передувала настанню летаргії. Температура хворого, як не дивно, не надто різнилася від нормальної; проте всі симптоми вказували швидше на справжню лихоманку, ніж на розумовий розлад.

      2 квітня близько третьої години Вілкоксу несподівано полегшало. Він сів у своєму ліжку, здивований перебуванням у будинку своїх батьків, і навіть не здогадувався, що ж відбувалося насправді й уві сні, починаючи з ночі 22 березня. Медик визнав його стан задовільним, і через три дні він повернувся до свого помешкання; проте більше нічим не міг допомогти професору Ейнджеллу. Всі сліди химерних снів цілком вивітрилися з пам’яті Вілкокса, і мій дідусь припинив записувати його нічні марення, бо упродовж тижня молодик пунктуально повідомляв йому абсолютно пересічні сни.

      Тут перший розділ рукопису закінчувався, проте інформація, що містилася в уривчастих записах, давала додаткову поживу для роздумів, настільки багату, що лише мій вроджений скептицизм, що становив у той час основу моєї філософії, міг сприяти збереженню недовірливого ставлення до мистця. Ці записи описували сни різних людей і стосувалися саме того періоду, коли юний Вілкокс здійснював свої незвичайні візити. Схоже, що мій дідусь провів вельми ґрунтовні дослідження, опитуючи майже всіх своїх знайомих, до кого міг звернутися просто так, – про їхні сни, фіксуючи дати, коли їх бачили. Ставлення до його прохань, вочевидь, було різним, але загалом він отримав настільки багато відгуків, що жодна людина не впоралася би з ними самотужки. Вихідна кореспонденція не збереглася, однак нотатки професора були докладними та містили всі найважливіші деталі нічних видінь. При цьому «середній клас» – типові представники ділових і громадських кіл, котрі за традицією вважаються в Новій Англії «сіллю землі» СКАЧАТЬ