Секретна інформація. Карен Кливленд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ й дозволить перетерпіти години нудної роботи. Я витратила дорогоцінні хвилини на стояння в черзі замість того, щоб витратити їх на перегляд файлів. Треба було вдовольнитися традиційною кавою з шиплячої кавоварки – несмачним пійлом із погано розмеленими зернами, що спливають нагору.

      – Саме так я і сказав їм. Що ти приїдеш до школи за годину, – мовить Метт. Насправді йдеться не про школу, а про дитячий садок, де троє наших молодших дітей проводять свої дні. Але ми називаємо його «школою» відтоді, як Люку виповнилося три місяці. Я десь вичитала, що це допоможе змиритися з розлукою, послабити почуття провини, викликане необхідністю залишати дитину на вісім-десять годин. Хоча хитрість не спрацювала, ми й досі вживаємо слово «школа». Непросто позбутися давніх звичок.

      Знову зависає пауза, і я чую белькотіння Калеба на задньому плані. Я прислухаюсь, усвідомлюючи, що Метт робить те саме. Ми ніби змовляємось нашорошити вуха. На жаль, я розрізняю лише голосні звуки. Він досі не вимовляє приголосні.

      – Я знаю, що сьогодні – особливий день…– зрештою мовить Метт і затинається.

      Я звикла до цих незавершених фраз і багатозначних натяків. Я завжди підозрюю, що хтось підслуховує нашу розмову. Росіяни. Китайці. Ось чому, коли виникає якась проблема, Метт телефонує першим і висловлюється обережно. Я не хочу, щоб вороги знали особисті подробиці, пов’язані з нашими дітьми.

      Називайте мене параноїчкою або звичайним працівником ЦРУ.

      «Особливий день» – усе, що відомо Метту. Він нічого не знає про мої марні спроби виявити російську шпигунську мережу. Він не знає, що я розробила план, спрямований на встановлення осіб, задіяних у програмі з високим рівнем секретності. Знає тільки, що я чекала на цей день упродовж багатьох місяців. Сьогодні я з’ясую, чи отримаю якусь винагороду за два роки важкої праці. Я дізнаюсь, чи маю шанс на просування по службі, якого ми відчайдушно потребуємо.

      – Так, – відказую я, рухаючи мишкою туди-сюди й спостерігаючи за тим, як завантажується «Афіна»; курсор набуває форми таймера. – Обстеження Калеба – ось що найважливіше.

      Я переводжу очі на яскраві дитячі малюнки, пришпилені до стіни. Сімейний портрет, зроблений Еллою, – шість круглих щасливих облич, руки та ноги нагадують тоненькі палички. Малюнок Люка вийшов складнішим. Він зобразив одну людину, виділивши товстими нерівними штрихами волосся, одяг і взуття. Внизу написано великими жирними літерами «МАТУСЯ». Люк намалював це в період захоплення фільмами про Супермена. Я – його героїня. Одягнена в плащ і футболку з літерою «S». Гордовито стою, вперши руки в боки. Суперматуся.

      Я відчуваю звичне стиснення в грудях, непереборне бажання заплакати. Дихай глибше, Вів. Дихай глибше.

      – Мальдіви? – пропонує Метт, і на моїх губах мимоволі з’являється усмішка. Йому завжди вдається розважити мене саме тоді, коли це найбільше потрібно. Я дивлюсь на нашу світлину, що стоїть на краю мого робочого столу. Моя улюблена весільна світлина, зроблена майже десятиліття СКАЧАТЬ