Шлюбний договір. Мишель Ричмонд

Чтение книги онлайн.

      Я спробував забрати книгу з її рук, але вона ухилилася, сміючись.

      – Досить читати, – сказав я.

      Еліс поклала «Кодекс» на тумбочку і притулилася до мене.

      12

      Мій кабінет завалений книгами і статтями про шлюб. Учені з Ратгерського університету, штат Нью-Джерсі, встановили, що у задоволених своїм шлюбом жінок чоловіки теж щасливі, а ось щастя дружини, схоже, не залежить від того, наскільки задоволений чоловік.

      Невисокі чоловіки розлучаються з дружинами рідше, ніж високі.

      Яка запорука стабільного шлюбу? Кредитоспроможність.

      За вавилонськими законами, якщо дружина зраджувала, то чоловік мав право втопити її у річці.

      Якщо говорити про науковий підхід, то для того, щоби дослідження було об’єктивним, а висновки – істинними, необхідно зібрати й обробити дуже багато даних. Що їх більше, то меншою є статистична похибка, а отже – більш вірогідним результат. Однак якщо інформації дуже багато, це теж погано – існує ймовірність упустити щось важливе. Не знаю, правда, наскільки цей принцип можна застосувати до шлюбу. Звичайно, можна зробити якісь висновки на основі попереднього досвіду, але ж кожен шлюб унікальний.

      Ліза і Джон були моїми першими клієнтами. До їх приходу я намагаюся підготуватися найретельніше, по-іншому я працювати не вмію. Сьогодні йде дощ, а в таку погоду наш район, Річмонд, здається ще більш похмурим. Джон – програміст-фрілансер, Ліза – маркетолог. Одружилися п’ять років тому в гольф-клубі містечка Мілбро.

      Мені вони відразу сподобалися. На ній був строкатий капелюшок, який вона сама сплела, а Джон був дуже схожий на хлопця, з яким я дружив у старших класах школи, тільки розумніший. Мабуть, консультування сімейних пар дійсно внесе необхідне різноманіття в мою роботу. Приємно іноді поспілкуватися з кимось на дорослі теми, а не розмірковувати про Ніцше, ефект пасажира та науково доведену користь марихуани. Ні, не зрозумійте мене неправильно, мені подобається працювати з підлітками. Але їх усіх об’єднує вразливість, спрага нового, сполучена з першими розчаруваннями, і наївна віра в те, що вони-то точно додумалися до чогось геніального, і від цього іноді втомлюєшся. Часом хочеться повісити на двері кабінету таблички «Так, я читав “Френні і Зуї”» і «Ні, анархія – не найкраща форма урядування». Отже, Ліза і Джон для мене – незвідана земля. Мені подобається допомагати людям вирішувати проблеми, більше схожі на мої. Я навіть думаю, що якби наша зустріч відбулася за інших обставин, ми, можливо, стали б дружити сім’ями.