Українська Держава – жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. Андрій Харук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українська Держава – жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років - Андрій Харук страница 14

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Липинський В. Покликання «варягів», чи організація хліборобів? – Нью-Йорк, 1954. – С. 53.

      15

      Там само. – С. 70.

      16

      Плохій С. Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. – К., 2005. – С. 290—291.

      17

      Там само. – С. 294—295.

      18

      Липинський В. Україна на переломі. – С. 248.

      19

      Там само. – С. 108.

      20

      Там само. – С. 132.

      21

      Там само. – С. 135.

      22

      Воссоединение Украины с Россией. – Т. 2. – С. 117.

      23

      Липинський В. Україна на переломі. – С. 109.

      24

      Там само. – С. 70.

      25

      Грушевський М. Історія України-Руси. – Том. VІІІ (роки 1626—1650). – К., 1995. – С. 126.

      26

      Яворський М. Історія України в стислому нарисі: – Харків, 1928.

      27

      Липинський В. Україна на переломі. – С. 55.

      28

      Там само. – С. 67.

      29

      Там само. – С. 137.

      30

      Липинський В. Покликання «варягів» чи організація хліборобів? – С. 51.

      31

      Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – Т. 1. – К., 1994. – С. 74.

      32

      Липинський В. Покликання «варягів» чи організація хліборобів? – С. 51—52.

      

      Гетьман Іван Мазепа

      Звичайно, Переяславська угода не є ідеалом української консервативної державно-національної політики, до якої вона повинна прямувати, наголошував В. Липинський, проте вона є здійсненим, зреалізованим історичним фактом, із якого вона повинна виходити. Саме від цього факту «вона повинна починати свій рух вперед, свій поступ, до якнайбільшої повноти і незалежности власнодержавного – реально, а не літературно-національного – українського життя»33.

      Ліквідовуючи польську магнатсько-шляхетську систему панування в Україні, лідери повстання зрештою усвідомлювали необхідність творення власної національної еліти, яка мала розв’язувати завдання будівництва нової держави.

      Б. Хмельницький, творячи нову еліту, «зумів сполучити українську “чернь” з українською шляхтою», проте не встиг реалізувати «свою найбільшу ідею: сотворити наслідственну владу гетьманську й уґрунтувати українську монархію»34.

      Українська шляхта відіграла важливу роль у державотворчому процесі. Долучаючись до козацького повстання, вона жертвувала своїм становищем, майном і усвідомлювала неможливість повернення до старої системи. Звідси, вважав В. Липинський, більша порівняно з настроєм «старинного» козацтва «нервовість, більша енергія, більша політична далекозорість, більший темперамент повстанчої покозаченої шляхти»35. Фанатична завзятість, відданість національній справі цієї верстви впадали у вічі багатьом сучасникам.

      Масштабна державна, національна й соціальна СКАЧАТЬ