Боротьба за дитину. Франсуаза Дольто

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ були пипки й клітор. Згодом, як медик, я багато разів чула, що маленькі дівчатка говорять про «три ґудзики – один унизу, з отвором», а два інші – «на грудях».

      Безсумнівно, доторки до грудей пробуджують у дівчаток усвідомлення того, що вони належать до протилежної статі, набагато раніше, ніж коли побачать роздягненого братика чи кузена на пляжі або у ванній. Помилка чоловіків у тому, що вони гадають, нібито дівчата, не маючи пеніса (який для хлопчиків передусім пов’язаний з «пі-пі»), не відчувають своїх геніталій; звісно, для дівчаток вони відразу асоціюються із задоволенням, що не залежить від потреб, і пов'язані з бажанням, тимчасом як у хлопчиків задоволення від ерекції пеніса насамперед пов’язане з полегшенням після потреби, перш ніж вони виявляють його незалежне існування.

      У дівчаток тривога через відсутність члена дуже скоро минає завдяки переконанню, що незабаром у них почнуть рости груди. Також для них відсутність або затримка росту молочних залоз часто є драмою. Як і їхня гіпертрофія.

      Хлопчик до двох із половиною років може не помічати статевих відмінностей у дівчаток. Він починає перейматися цим питанням, коли в момент сечовипускання зауважує зміни розміру свого члена. І він відчуває страх ушкодження. Ерекції немає. Чи повернеться вона? Чи втратить він свій ерегований пеніс? Цей страх – лише запізніла проекція первісного страху кастрації.

      Страх кастрації походить від того, що ми несвідомо уявляємо процес поглинання їжі. Це страх подрібнення, розчленування, що фіксується на тому, як «зникають» кінцівки тіла. Єгиптяни замотували руки померлого, щоб той міг потрапити в царство тіней весь. Для того щоб усе єство дитини розвивалося далі, потрібно, щоб вона усвідомлювала цілість свого тіла. Для неї це не зовсім очевидно. Коли їй надягають рукавички, вона не розуміє, куди поділися пальці. Вона більше не може довіритися своїм очам, які для зрячої дитини важать дуже багато. Тож потрібно їй обмацувати пальчики, щоб можна було їх відчути, просовуючи кожен палець у рукавичку. (Часто дитині натягують рукавички, коли вона неуважно зиркає в різні боки.) Так само, коли дитині приміряють взуття, вона рефлекторно підгинає ніжку, немовби її «втратила». Це кошмар продавчинь взуттєвих магазинів. Якщо дитині менше шести років, вона пручається, на неї гримають, мати нервується. Продавчині вдячні мені, коли я кладу край їхнім тортурам, радячи такий спосіб: поставте дитину на колінця, а вже тоді міряйте нове взуття. Дитя більше не бачить своїх ніг, йому цікаве вже щось інше, тоді можна його спокійно взувати.

      Страх кастрації у хлопчика виявляє себе не лише в боязні побачити, як опадає пеніс, а й у побоюванні будь-якого каліцтва, наприклад, втрати пальців. Дівчинка у віці до трьох років, побачивши пеніс хлопчика, може припустити, що теж мала пеніс; вона також боїться втратити частину свого тіла.

      Ніхто ніколи не розв’яже проблеми страху кастрації. З нього виникає наше відчуття СКАЧАТЬ